Тема жіночих оберегів уже стала окремим напрямом етнографічних зустрічей бібліотеки. Раніше бібліотекарі вже розповідали про традиційні прикраси, хустки та вишиті сорочки. Цього разу йшлося про посаг - важливу складову українського весільного звичаю, у якій відображалися родинні цінності, праця кількох поколінь і турбота батьків про майбутнє доньки.
Під час заходу присутні дізналися, що до посагу могли входити: земля, нерухомість, коштовності, одяг, домашній текстиль та інші речі, які дівчина отримувала у зв’язку з одруженням.
Особливу увагу приділили весільній СКРИНІ - традиційному сховищу приданого. У ній берегли вишиті сорочки, рушники, полотно, ткані вироби, освячені ікони, постіль та прикраси. Кожна річ свідчила про майстерність жіночих рук, працьовитість, а сама скриня уособлювала дівочі сподівання на нове життя та добробут майбутньої родини. Скриня та її зміст були незамінною частиною дівочих ворожінь та замовлянь.
Бібліотекарі також розповіли про те, коли домовлялися про посаг, як його готувалиали та перевозили до оселі молодого, які прикмети й обрядові дії супроводжували цей процесс.
Окрему частину заходу присвятили юридичним і звичаєвим аспектам посагу. Обговорили, кому належало придане, які майнові права мала жінка, та як традиційні звичаї співіснували з тогочасними законами. Ця тема дала змогу поглянути на посаг не лише як на весільний звичай, а і як на один із механізмів матеріального забезпечення жінки, що було теж своєрідним оберегом її долі.
Розповіді супроводжувалися тематичними світлинами та відеоматеріалами, що допомогли відтворити атмосферу традиційного українського побуту й побачити предмети, пов’язані з весільним обрядом.
Також була підготовлена виставка – інсталяція, яка давала можливість ознайомитися з книгами відповідної тематики та помилуватися предметами, які зазвичай входили до посагу.
Зустріч викликала жвавий інтерес: присутні ставили уточнювальні запитання, ділилися думками та долучалися до обговорення.
Більше фото тут




