«Коли захищаєш – страх відступає», - каже в книзі маленьке полохливе звірятко з добрим серцем - морський свин на ім’я Фінік. І хоча розповідь в книзі ведеться від імені Фініка, книга дуже автобіографічна. А ще вона про всіх нас, кому випало жити під час цієї  страшної війни. 

     Книга буде близька й зрозуміла і дорослим, і дітям.

     Тож презентація нової книги Людмили Снітко «Мене звати Фінік», яка відбулася 13 вересня в абонементі філії №2 імені Павла Житецького., вийшла щирою, емоційною, з живим спілкуванням. Було багато зацікавлених запитань і відвертих відповідей. 

     Ця книга – можна сказати, сімейний проект. До її створення (обкладинка, ілюстрації) були залучені син та старша онука, яка теж відповідала на запитання присутніх. А ще у виконанні рідних прозвучала під гітару пісня гурту «Zwyntar»  «Ніч упаде». І, звісно ж, був головний герой Фінік, який всю презентацію чемно сидів у своєму будиночку. Навіть дозволив себе потримати на руках.

     Привітати з новою книгою пані Людмилу прийшло багато містян,  рідні та добрі знайомі. зокрема, Волонтерська група Кременчук, разом з якою Людмила Юріївна плете захисні маскувальні сітки для наших захисників, і кому присвячена ця книга.  

     Читайте книги пані Людмили, інших українських авторів, підтримуйте наші видавництва. Воно того варте!