21 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови.

     Рідна мова – це мова, яку засвоює людина з раннього дитинства, якою вона мислить і в повному обсязі висловлює свої думки і почуття.  Вона є найціннішим надбанням, що пов’язує людину з історією, культурою, традиціями народу, його світоглядом і духовними надбаннями, передається, як культурна спадщина від покоління до покоління. 

      Українська мова  - це не просто засіб спілкування, а символ боротьби, культури та єдності. Вона є важливим елементом у відродженні та будівництві незалежної України. В наш час підтримка і розвиток рідної мови – це шлях до збереження ідентичності та культурної спадщини нашого народу.

      З нагоди цього свята у відділі обслуговування дітей Кременчуцької міської публічної бібліотеки 19 лютого пройшов День української книги «Мене чарує мова наша ніжна, і українська книга радує мене». Для користувачів напередодні свята було підготовано наступні активності: мовознавча стежинка «Мовні цікавинки», творчі завдання, інтерактивні тести на знання української мови, також було оформлено тематичну поличку «Наша мова – українська», книжкові викладки «Пам’ятаємо Шевченкове слово», та «Без надії сподіваюсь», присвячені корифеям українського слова – Лесі Українці та Тарасу Григоровичу Шевченку. Також користувачів знайомили з новою літературою українських авторів, що була придбана за кошти  місцевого бюджету. А у залі читання та дозвілля відвідувачі мали нагоду зробити цікаві світлини поруч з виставкою-інсталяцією відомої збірки творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», якій в цьому році виповнюється 195 років з часу виходу в світ, та відчути справжній колорит та дух гоголівської епохи, зачитавши цитати та крилаті вирази з творів письменника, народженого  Полтавським краєм.

     Багатство мови зберігається у незліченній кількості українських пісень, в думах, казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке нам дісталось у спадок від минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими  і грубими словами, не забувати своє коріння, щиро любити материнську і батьківську мову.