21 вересня у філії №2 імені Павла Житецького відбулася чергова зустріч із циклу «Цікаві історії із запасників музею». Цього разу всі присутні разом директоркою Кременчуцького краєзнавчого музею Аллою Гайшинською вирушили в віртуальну мандрівку по маршруту тролейбуса №5. Стартувала екскурсія від зупинки «Річковий вокзал».

По ходу нашого віртуального тролейбуса ми послухали про корпуси Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, витоки якого сягають 1921 року, коли були засновані вищі педагогічні трирічні курси з українською мовою викладання. Розглянули на одному з корпусів університету прекрасне мозаїчне панно «Наука». Послухали історію першої жінки-юриста і першої жінки- професорки правознавства Катерини Флейшиць та першого історика української мови Павла Житецького, ім’я якого носить наша бібліотека.
Далі поговорили про Міський палац культури, який було збудовано в 1972 році, за проєктом архітектора Аркадія Вишинського. Він же – автор побудови Палацу культури заводу «Дормаш». Звернули увагу і на прекрасний вітраж «Наша пісня-наша слава», що знаходиться в Міському палаці культури. Розглянули будівлю залізничного вокзалу, який був повністю зруйновний під час Другої світової війни, і який кременчуківці допомагали відбудовувати, містяни збирали на розвалинах будівель після бомбардування цеглу, очищали її та приносили на будівництво вокзалу. Були такі дні, коли кожен з кременчуківців, приносив десь по 100 цеглин.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих після ракетного удару по торгівельному центру «Амстор». Взагалі багато говорили про кременчуківців, які загинули захищаючи незалежність нашої країни та ім’я яких тепер носять вулиці нашого міста.
Споглядали присутні й трамвай, який курсував колись в нашому місті. Дізналися, що за зупинкою «Міський сад», в будівлі електростанції, знаходилося трамвайне депо.
Взагалі, на віртуальній екскурсії «зупинялися» біля багатьох цікавих об’єктів: меморіальних дошок, пам’ятників, скверів, парків, монументів. Зустріч була цікавою та інформативною. На таких краєзнавчих заходах завжди багато внутрішньо переміщених осіб, яким цікава історія та культура нашого міста. А ще, великий інтерес тема краєзнавства викликає у людей з порушенням слуху, які разом з перекладачем жестової мови, намагаються не пропустити жодної зустрічі.
Слідкуйте за нашими новинами на Facebook, Instagram та Telegram




