До Дня міста Кременчука абонемент філія №2 імені Павла Житецького спільно з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм провели чергову зустріч із циклу «Цікаві історії із запасників музею» - «Наш Кременчук - перлина на карті України».

     Директорка музею, Алла Гайшинська, розповіла присутнім про походження назви міста та здивувала тим, що ще є населені пункти, які мають таку ж назву, як і наше місто. Навіть в Казахстані є невелике село Кременчук, а ще  на річці Південннй Буг знаходиться острів Кременчук. Цікаво ж, правда?

    Дізналися ми й про унікальні ділянки Придніпров’я, які мають відношення до нашого міста. На території міста знаходяться 5 об’єктів природничо- заповідного фонду в т.ч. чотири - місцевого значення (балка Широка, острови Стрілечий-2 та Стрілечий-4, Скеля-реєстр) та один загальнодержавного значення - Білецьківські плавні, що входять до складу регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні». Справжнім діамантом для нашого міста є також острів Шаламай із залишками гранітного кар’єру. На вертикальних скелях тут оселився головний раритет – очиток Борисової  (рідкісна сукулентна рослина), ендемічний вид Придніпровської височини занесений до Всесвітнього Червоного списку.

З розповіді пані Алли дізналися, що Кременчук розташований на межі Степової та Лісостепової природних зон. А, історично –  на перетині цивілізацій, у зоні фронтиру. Тобто Кременчук був частиною Великого Степового кордону на межі Дикого поля.

     Особливий інтерес викликала розповідь  та перегляд планів нашого міста починаючи з 1774 року. Цікаво було роздивлятися світлини планів та бачити як розширювалося  наше місто, які нові вулиці  та об’єкти з’являлися на його території.

     Споглядали і еволюцію гербів Кременчука. Перший герб було затверджено 24 квітня 1798 року, до речі одночасно з гербом Одеси.       Поговорили й про колишніх мешканців нашого краю – половців, та про скульптури так званих «половецьких баб», які встановлені на курганах у багатьох місцях Дикого поля. В нашому музеї зберігається лише одна кам’яна баба - скульптура старого воїна, прадіда роду,

     І ще один цікавий етнос залишив сліди свого проживання на наших теренах-хазари. В музеї зараз працює унікальна виставка «Хазарська мозаїка: історичний феномен». Відвідайте її, не пожалкуєте!

     Захід був надзвичайно пізнавальний, присутні дізналися багато цікавих фактів з історії міста. Дякуючи перекладачу жестової мови пані Наталі, люди з вадами слуху теж змогли долучитися до нашого заходу.

     Слідкуйте за анонсами, та приходьте на зустрічі із циклу «Цікаві історії із запасників музею» до бібліотеки. Вивчайте історію свого міста та свого краю. Адже знати історію місцини де ти живеш – це й пізнавати себе, своє коріння!