
Його духовне становлення тільки починалося і обіцяло увінчатися чимось непересічним, а може, й геніальним, адже потенціал поет мав колосальний, а вчитися ніколи не припиняв. Він ненавидів смерть, знаючи, що вмирає. Він так хотів жити. Він ще стільки міг зробити доброго…»
Василь Симоненко (1935-1963) – поет, прозаїк, журналіст, борець за права людини. Вже у двадцять років він зумів серйозно заявити про себе у літературі та відбутися як письменник, привернути увагу своїм глибоко новаторським розумінням сутності людини, дійсності, творчості… А в неповних двадцять дев’ять років – трагічно пішов із життя. Василь Симоненко уже став для нас легендою. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов в літературу, як поборник правди і добра.
У 1995 році Василю Симоненку було посмертно присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде». Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі.
З нагоди відзначення 90-ти річчя від дня народження Василя Андрійовича Симоненка у філії №5 розгорнуто книжкову виставку «Я для тебе горів український народе…». Експозиція презентує видання творів поета, збірки поезій різних років , окремі твори, літературні статті, нариси. Творчий і життєвий шлях письменника висвітлюють окремі видання унікальних спогадів, цікавих фактів про Василя Симоненка його колег і друзів, статті з періодичних видань.
Запрошуємо усіх зацікавлених долучитися до творчості Василя Симоненка, яка з роками набуває ще більш глибинного і пророчого змісту. Адже, звертаючись до всіх нас разом, він говорить з кожним окремо, і в голосі його немає фальші.
Слідкуйте за нашими новинами на Facebook, Instagram