
До вашої уваги зворушлива і водночас гумористична розповідь про війну в Україні від автора, який сам пройшов через пекло бойових дій і тепер ділиться своїми спогадами, роздумами та враженнями.
Тож знайомтесь - Михайло Шаманов – український журналіст, теле- і радіоведучий, письменник.
Виріс Михайло в Кременчуці. Закінчив школу та Кременчуцький Інститут нових технологій, здобувши фах перекладача-референта.
Розпочинав кар’єру на кременчуцькому радіо “Вісма”, а в 1999 році переїхав до Києва – навчався у школі журналістики “Інтерньюз”.
З 2005 року працював на Новому каналі спецкореспондентом, редактором, шеф-редактором, ведучим програм «Репортер», «ТВ-Таблоїд», «Абзац». Працював на телеканалі «ICTV», радіо «НВ», 4 телеканалі.
24 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. Захищав Васильків, Ірпінь, звільняв Харківщину, воював на Луганщині та Донбасі.
Нагороджений орденом «За мужність» і іншими державними нагородами.
Молодший сержант ЗСУ. Речник Київської міської військової адміністрації.
Про що пише Михайло Шаманов?
Автор, попри те, що взяв у руки зброю, залишився журналістом і письменником, тому нотував усе, що з ним відбувалося на цій війні.
Шаманов М. Не ССО! Фронтові нотатки українського добровольця. З гумором і без./ Михайло Шаманов. - Київ: Брайт Букс, 2024. - 271 с.
Ця книжка — не некрологи загиблим товаришам, у ній усі ще живі, вони сміються, жартують над собою, над війною і над смертю. Можливо, про них не згадають у підручниках історії, але саме на таких людях ми тримаємось.
Ця книжка про чоловіків і жінок з великої літери. Про звичайних, пересічних барист, автомеханіків, водіїв маршруток, виконробів, студентів, гопників, журналістів, які в один момент стали іншими. Вийшли, вистрибнули із зони свого комфорту, перевзулися з кросівок у берці й удягнули камуфляж.
Книжка про справжніх героїв своєї країни. Багато хто так і не дочекалися ні орденів, ні медалей. Багато хто отримав поранення, дехто загинув. Але всі вони — маленькі частинки великого славетного організму під назвою Збройні Сили України.