В рамках Дня інформації «Просвітницька книгозбірня» відділ краєзнавчої інформації та бібліографії КЗК КМПБ провів презентацію нових книг, які були видані Полтавським відділенням товариства «Просвіта».

     Це – збірка «Три літа» Тараса Шевченка, повість «Панцирний поїзд «Стрілець» Панаса Таборенка та «Григорій Китастий. Автобіографія. Спогади. Художні твори. Статті». Упорядником цих видань є Микола Кульчицький, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» імені Тараса Шевченка. 

      Зовсім різні за змістом книги об’єднує спільна ідея непереможності українського народу, який пройшов найболючіші випробування в минулому і сьогодні, виборюючи свою свободу, демонструє всьому світу незламний дух українства.

     На презентації були присутні студенти Територіального центру Автозаводського району міста Кременчука.

Голова Кременчуцького відділення полтавської Просвіти Людмила Комар представила збірку Тараса Шевченка «Три літа», яка була видана до 210-річниці поета. Затамувавши подих, присутні слухали вірші зі збірки у виконанні учня ліцею №5 Дмитра Комара.

     Відео про творчі будні сучасного складу капели бандуристів  ім. Тараса Шевченка вдало доповнило цікаву розповідь про життя і творчий шлях видатного земляка, композитора та диригента Григорія Китастого.

     А поринувши  в буремні часи Визвольних змагань 1917-1921 років гості дізналися багато цікавого про боротьбу нашого народу за волю і незалежність. Саме  про лицарів боротьби за Українську незалежну державу, зокрема, і юнаків-гімназистів, які на броньованому поїзді завдавали відчутних ударів московитським окупантам розповідає книга П. Таборенка «Панцирний поїзд «Стрілець».

     Родзинкою презентації стало виконання Гімну ОУН-УПА – «Марш українських націоналістів» та «Ой, у лузі червона калина», бандуристкою, викладачкою музичної школи №1 Ольгою Мироновою. Всі були у захваті від чарівного звучання бандури.

     Декілька примірників книг були подаровані нашій бібліотеці, за що ми щиро вдячні.

     Захід закінчився, але присутні ще довго спілкувалися між собою, ділилися враженнями та фотографувалися на згадку. Приємно було усвідомлювати, що книга об’єднала людей.