3 жовтня в абонементі філії №2 імені Павла Житецького КЗК КМПБ відбулася чергова зустріч із циклу «Цікаві історії із запасників музею». Цього разу директорка Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська розповіла про  відомі кременчуцькі родини.

     Послухали про родину тютюнового короля Нохіма Рабіновича. Особливу зацікавленість викликала історія кохання його доньки  Рози та молодого красеня поляка Адама Казиміра Яскульського. Рабінович був проти цього шлюбу, адже Адам  походив з родини збіднілих польських дворян та ще й був ледарем та гульвісою. Одне слово, зовсім не пара його Розочці, але  після того як Роза відмовилася від їжі  батько вимушений був змиритися з вибором доньки. До речі, Адам  виявився одним з небагатьох, хто вцілів на «Титаніку». Після цього він повністю переглянув свої погляди на життя, повернувся додому і став не лише дбайливим і уважним чоловіком та батьком хлопчиків-близнят, а й першим помічником тестя в усіх справах. Будинок Рабіновича, переживши бурі революцій і війн, зберігся до теперішнього часу. Його можна побачити на теперішній вулиці Софіївській (зараз це центр стандартизації, метрології та сертифікації). 

     Послухали й історію родини купця першої гільдії Чуркіна. Григорій Єремійович  був справжнім меценатом та активно займався благочинністю. Його сім’я заповіла місту значний капітал на побудову водозахисної дамби в Крюкові, на їхні кошти був  побудований та повністю утримувався притулок для хлопчиків. Будинок Чуркіна теж зберігся, його ви можете споглядати в Крюкові.

     А ще Алла Павлівна зачитала нам уривки зі  своєї розповіді «Капсула часу ( в свій час розповідь була надрукована на сторінці Кременчуцького краєзнавчого музею, там ви можете її прочитати повністю). Ось на цій капсулі часу, ми й перенеслися в минуле і не аби куди, а в будинок самого Чуркіна. Головна героїня Єфросинія, влаштовується в особняк Чуркіна кухаркою. А разом з нею і ми, слухачі, потрапляємо у тодішній побут: споглядаємо кухонну утварь, розпалюємо на вугіллі самовар, готуємо страви, чаюємо за столом з родиною Чуркіних.

Цікавою була розповідь і про Ігнатія Поддєрьогіна, який виїхав до Югославії білогвардійцем, не погодившись з більшовицькою революцією. Там він вчителював під час Другої Світової війни, а коли постав вибір: залишити своїх учнів чи бути розстріляним разом з ними – залишився з вихованцями. За свою сміливість, людяність та самопожертву був нагороджений рідкісним орденом Югославії.

     А ще, присутні дізналися про родину лікаря  Миколи Соколова та, мера Кременчука Андрія Ізюмова: про те, як невиправний бешкетник зумів добитися руки своєї майбутньої дружини, попівни Анастасії.

На захід завітали гості із порушеннями слуху  та сурдоперекладачка. Це вже вдруге вони відвідують заходи пов’язані з історією нашого міста. 

Багато цікавого ми дізналися з цієї зустрічі, неможливо все описати, тож слідкуйте за нашими анонсами та відвідуйте наші заходи – дізнаєтеся багато цікавого.