Щоб виростити або знайти внутрішню опору  важливо захотіти бути індивідуальністю. І, що спирання тільки на зовнішні опори говорить, про те, що внутрішня є слабкою і це шкодить людині. Вона не розуміє себе, просить допомоги в інших, боїться зробити власний вибір, залежить від думки оточуючих. А треба  вчитися брати відповідальність за свої дії, думки, почуття, а не перекладати на інших. Переходити в позицію дорослого, зміщати фокус уваги на себе. Потрібно вчитися хвалити себе, пишатися собою.

     Говорили, як змінилися пріоритети людини під час війни – стали більше цінувати сім’ю, дім, тишу, спокій. І коли пані Крістіна дала завдання намалювати корабель, назвати його і написати на палубі, що  усі присутні взяли б з собою в далеке плавання із матеріального і нематеріального, то більшість назвала свій корабель «Надія»,  пріоритети віддали сім’ї, друзям, тваринам, а,  багато хто в плавання брав книги (що нас, бібліотекарів дуже порадувало) ну, і життєвий досвід, куди ж без нього.

      Приємно, що на зустріч прийшла молодь, ставили багато питань. Спілкування вийшло доволі продуктивне. Всі присутні з нетерпінням чекають на нові зустрічі.