21 лютого у філії №1 КЗК КМПБ відбувся літературно-поетичний вернісаж «Яке прекрасне рідне слово!» з нагоди Міжнародного Дня рідної мови.

      На жаль, сигнал тривоги вніс свої корективи. Захід почався із запізненням та не всі повернулися до бібліотеки після відбою повітряної тривоги. Але це не вплинуло на саму атмосферу зустрічі, а навпаки – було в залі досить тепло, душевно, щиро, відверто.

       Гостею свята поетичного слова стала кременчуцька поетеса Валентина Лисич, член Міжрегіональної спілки письменників України, Спілки літераторів «Славутич» та Клубу поетичного слова «Цвіт калини».

      На зустрічі з поетесою лунала поезія Валентини Лисич у виконанні авторки. Її вірші об’єднані одвічною темою кохання. Здається, віршами інтимної тематики нікого не здивуєш. Та поезія пані Валентини динамічна, жива, цікава і мінлива. Вона якнайповніше розкриває особливості погляду письменниці, допомагає глибше заглянути в її думки.  

     Поетеса розповіла, як саме пишуться її чудові твори, коли частіше приходить натхнення – коли поет насолоджується щастям чи в сумну годину. Питання були інколи досить відвертими, наприклад: яка формула її власного щастя. 

     Разом з поетесою присутні «побувати» у неї на малій батьківщині, зазирнути в її дитинство, згадали батьків, дізналися про її багатодітну родину. Достатньо часу поетеса приділила розповіді про свою перекладацьку діяльність. По закінченню заходу пані Валентина поділилася своїми планами на майбутнє та зробили всі разом фото на згадку.

     Завітала на творчу зустріч з Валентиною Лисич її колега по перу Віта Гориславець. Поетеси подарували бібліотеці свої поетичні твори, які нещодавно побачили світ.

     Впевнені, що літературний вернісаж всім припав до душі і дав позитивний поштовх до нових цікавих зустрічей в бібліотеці. А нам залишається побажати Валентині Олексіївні нових поетичних видань, які знаходитимуть позитивний відгук у душах читачів.