“Шляхетні українки” - це цикл книжкових виставок, який знайомить користувачів абонементу філії №2 КЗК КМПБ  з видатними українками, яскравими постатями нашої історії, науки та культури, шляхетними не лише за походженням, а й за своїми діями.

    Відома на весь світ дочка Ярослава Мудрого, яка стала французькою королевою і графинею Валюа. Народилася у 1024 році (аж 1000 років тому!). 

    На так званому Реймському Євангелії, привезеному з Києва й написаному слов'янською мовою, до революції 1793 року присягали на вірність усі французькі королі. 

    Анну Ярославну (у латинстві - Агнесу) шанували наймогутніші особи того часу, відзначаючи її доброту, благодійність та побожність. На багатьох державних документах Франції збереглися підписи Анни, які є безцінними зразками найдавнішого українського письма. Збереглися фрескове зображення Анни у Софіївському соборі у Києві та пізніше скульптурне — на порталі церкви святого Вінсента у місті Санліс. 

    Ольга Петрівна Косач, до шлюбу Драгоманова, відома під псевдонімом Олена Пчілка.  Народилася в Гадячі на Полтавщині в 1849 році (175 років тому).   

    Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і дуже освічена. Збирала пилок пізнання з найкращих світових квіток і несла до українського вулика. Недарма ж взяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи.  

    Українська письменниця, перекладачка, етнографка, громадська діячка, учасниця національно-визвольного та феміністичного рухів, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925 р).  

    Мати чудових дітей, і зокрема, нашої Лесі Українки.

    Щира патріотка, яка не боялася висловлювати свою позицію. Була арештована ЧК. Як зазначав Анатоль Костенко, працюючи над книжкою “Леся Українка”, він ще застав у живих очевидця, що бачив, як похилого віку знану письменницю прив'язали до коня чекіста і так гнали шляхом. 

    Можливо, серед героїв виставки це найменш відома широкому загалу українців постать. Хоча за її підручниками з історії України, від найдавніших часів і до  1923 року, навчалися студенти ВНЗ. 

    А ще 12 лютого цього року їй виповнюється 100 років від дня народження. 

    У жовтні 1940 року в Москві захистила  докторську дисертацію на тему: «Нариси з історії заселення південної України в середині XVIII століття (1734—1775 рр.). З листопада 1940 року — професор Київського університету. 

    До незалежності України її ім'я і праці замовчувалися, адже вона була дружиною засудженого більшовицькою владою академіка, під час німецької окупації залишилася в Києві, потім переїхала до Львова та емігрувала до Німеччини. 

    Творчий шлях дослідниці починався з несприйняття української ідеї в політиці та історіографії, а закінчився майже двома сотнями наукових праць з українознавства і визнанням її авторки видатним істориком України. 

    А найкращим пам'ятником Наталії Дмитрівни є її двотомна “Історія України” - результат багаторічної діяльності вченої в Українському вільному університеті.

    Запрошуємо до бібліотеки детальніше познайомитися з книгами про цих яскравих представниць визначного жіноцтва України та їх діяльність і творчість!