
Книга у пані Валентини вийшла дуже сімейною. І судячи з реакції присутніх на прочитане(а уривки з книги зачитувала сама авторка), сподобалася і дорослим, і малим, і підліткам. Дорослі згадали своє дитинство, поділилися цікавими випадками зі свого життя, а дітки дізналися для себе дещо нове, наприклад, як робити «секретики» (приклад зробленого «секретика» можна було побачити на столі). В книзі багато історичних фактів подано дуже зрозумілою, простою для дітей мовою. Це теж відмітили присутні. Підлітки, коментуючи книгу, говорили про те, що в цей час, як ніколи, вони відчувають, що для них значить їхня рідна країна, Україна.
Присутні послухали й історію волонтерки - дівчинки Міланії з Харкова, яка зі своїми рідними за 20 хвилин зібралася й виїхала з міста, бо стало зовсім небезпечно там знаходитися, відчули її емоції на все те, що їй довелося пережити. А потім авторка книги зачитала історію від’їзду з Бахмуту однієї з героїнь книги - Вальки, яка з сім’єю пробиралася через ворожі блокпости, і як усі раділи, коли нарешті побачили наш рідний, український прапор. А от мати іншої героїні книги, Альки, вирішила інакше, вирішила їхати до окупованого Криму. Як складеться доля двох героїнь, чи зустрінуться вони знову, це вже, мабуть, буде інша історія….

Більше світлин дивіться тут
Відеосюжет "Кременчуцькі новини" з презентації дивіться тут