22 травня українство, як і всі люди, що цікавляться нашою самобутньою культурою та історією,  відзначає жалобну дату – 162-гу  річницю перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
      24 травня у читальній залі філії № 2 КЗК КМПБ  пройшов літературно-музичний вечір «Остання дорога Тараса Григоровича додому», присвячений цій події. Такий захід для колективу «Другої сім'ї»  підготувала Галина Василівна Яценко.  З розповіді ведучої присутні дізнались багато цікавих та маловідомих фактів з життя Кобзаря, про світове значення творчості цієї видатної особистості, та власне про перепоховання митця. У виконанні учасників зустрічі лунали поезії Т. Г. Шевченка: «Мені однаково», «Заповіт», «Поставлю хату і кімнату», та  українські пісні на слова поета: «Зоре моя вечірняя», «Думи мої» та інші. В кінці  традиційно всі разом заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий».
       Згадуючи Тараса Шевченка, ми усвідомлюємо, що він – більше ніж поет. Він є символом української культури та державності. Творчість Шевченка – це святиня, якою дорожить і пишається український народ.