21 грудня у відділі абонемента філії №2 КЗК КМПБ відбулася чергова зустріч із циклу «Цікаві історії із запасників музею». Цього разу мова йшла про етнос. 
     Алла Павлівна Гайшинська, директорка Кременчуцького краєзнавчого музею, розповіла про народності, які населяли наше місто. Як виявилося, у ХVІІІ- XIX ст.  в Кременчуці проживали українці, татари, євреї, греки, німці, поляки, грузини та інші народності. А ще в місті проживали старообрядці, серед яких був і Григорій Єремійович Чуркін – купець І-ї гільдії, меценат, який для міста зробив багато добрих справ. І навіть заповів після своєї смерті щедрі пожертви на розвиток інфраструктури Кременчука.
     Поговорили й про те, як люди різних національностей уживалися між собою, як допомагали одне одному, поважали національні традиції. Дізналися про місце поселення греків у Кременчуці - це територія колишнього парку МЮДа неподалік залізничного вокзалу. І тому, що там селилися греки, територія отримала назву «гречівка». А кременчуцьке жіноцтво багато чому навчилося у гречанок, наприклад, догляду за волоссям: використовуючи дерев’яний гребінець з широкими зубцями дівчина ввечері обов’язково повинна була розчесати косу, не менше ста разів провівши ним по волоссю. 
     А ще присутні дізналися про кохання гречанки Лариси (надзвичайно вродливої дівчини) та сина власника заводу  сільськогосподарських машин німця Баутца. Молоді люди одружилися, не дивлячись на заборону батька молодого. Справжнє кохання перемагає всі негаразди. І, як розповідали старожили, Людвіг і Лариса були дуже щасливі, у них народилося багато дітей, усі розумні  й напрочуд вродливі.
Також для відвідувачів заходу, які оселилися в нашому місті нещодавно, пані директорка розповіла про перші поселення та походження назви міста Кременчука.
     Всіх присутніх вразила світлина, на якій зображений  Успенський собор, який був розташований на Соборній площі (нині Перемоги), збудований у 1816 році за проєктом відомого архітектора Д. Кварнегі.  Він був таким красивим і величним, що будівля Державного банку на його фоні виглядала зовсім маленькою (можете уявити велич собору, адже будівлю банку ми й нині можемо споглядати, і вона зовсім не маленька).
     Алла Павлівна розповідала ще багато чого про місто Кременчук. Присутні слухали з великою цікавістю та увагою. Не завадило заходу навіть відключення світла. 
     Місто Кременчук зберігає ще багато цікавих історій… Тож, далі буде…
     Більше світлин з етнографічної зустрічі дивіться за посиланням.