Багато слів важливих і правильних, сповнених любові, сказано на адресу нашої рідної української мови. І ми всім сердцем бажаємо їй сили та процвітання! Бо хто ми без неї?  
      Без мови немає народу. Вона віддзеркалює душу народу і його історію. Тому так важливі слова: що ми говоримо і як ми говоримо. І в цьому контексті нам хочеться поділитися з вами словами з вражаючої промови Сергія Жадана на врученні цьогорічної німецької літературної Премії Миру.
       "Просто, повторюся, справа в мові. В тому, наскільки точно та доречно ми використовуємо ті чи інші слова, наскільки вивіреною є наша інтонація, коли ми говоримо про перебування на зламі між життям та смертю. Наскільки нашої попередньої лексики – тієї лексики, яка ще вчора цілком успішно дозволяла нам проговорювати цей світ – так ось, наскільки нам її вистачає тепер, аби говорити про те, що болить чи навпаки – дає сили? 
       ...Це болісне, проте необхідне усвідомлення того, що відтепер контекстом писаних в твоїй країні віршів будуть братські могили та розбомблені мікрорайони – воно, звісно, не додає оптимізму, проте додає розуміння того, що мова потребує нашої щоденної роботи, нашої постійної дотичності, нашої долученості. Зрештою, що в нас є для того, аби виговорити себе, аби себе пояснити? Наша мова і наша пам’ять. 
      ... Ми всі пов’язані нашою мовою. І навіть якщо якоїсь миті можливості її видаються нам обмеженими та недостатніми, ми так чи інакше змушені будемо повертатися до цих її можливостей, які дають нам надію на те, що в майбутньому поміж нами не буде недоговореностей чи непорозумінь. Мова іноді видається слабкою. Проте саме вона в багатьох випадках є джерелом сили. Вона може відступити від тебе на якийсь час, проте вона нездатна зрадити. Це і є головним та визначальним. 
       Доки у нас є наша мова – доти у нас є бодай примарні шанси пояснити себе, проговорити свою правду, навести лад у своїй пам’яті. Тому говорімо, говорімо. Навіть, коли наші слова ранять горло. Навіть коли від них почуваєшся загублено й порожньо. За голосом стоїть можливість правди. І варто цією можливістю скористатись. Можливо, це взагалі найважливіше, що з нами всіма може статися.”  

      Тому говорімо! Говорімо українською! Мова об'єднує і надає сили. 
      До знаменної дати на абонементі філії №2 КЗК КМПБ організована книжкова виставка "То не просто слова...”, на якій є різноманітні підручники та словники з української мови, зокрема, підручник з історії літературної мови Віталія Русанівського, збірка віршів про мову Дмитра Білоуса "Безцінний скарб”, твори класиків української літератури інші книги. 
      Тож приходьте, знайомтесь з книгами, покращуйте свої знання з мови.