В історії української літератури
яскравішої постаті, ніж Богдан Лепкий, після зорі Франка від початку століття і
до 1941 року, мабуть, не було.
Богдан Сильвестрович Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава)
– одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і
культури, розвою національного духу, гордість народу. Це видатний поет,
прозаїк, критик, педагог, вчений-літературознавець, історик літератури,
перекладач, видавець, редактор, художник, громадсько-культурний діяч та
публіцист.
У всіх
сферах своєї діяльності Богдан Лепкий прагнув чесно, самовіддано служити
рідному народові, оспівувати його героїчне минуле, визвольні прагнення,
розкривати благородство душі трудового люду, національно свідомої інтелігенції,
утверджувати ідеали добра і справедливості, добросусідських взаємин з іншими
націями. Творчість Богдана Лепкого ще за його життя вийшла далеко за межі
України, стала надбанням багатьох літератур, зокрема слов’янських, сприяла та
нині сприяє глибокому взаєморозумінню та зближенню між народами. Вона була
важливим чинником розвитку духовної культури нашого народу, збагачення
українського художнього слова.
Сьогодні
ім'я Богдана Лепкого, його твори після довгого і несправедливого замовчування
повертаються в українську літературу.
З 4
листопада 2022 року у філії №5 КЗК КМПБ розгорнуто книжкову
виставку-ювілей «Богдан Лепкий: грані великого таланту», присвячену 150-річчю від дня народження видатного українського письменника, літературознавця,
художника, видавця і педагога.