Мурал «Легенди Кременчука» створено у вересні 2022 року відомою кременчуцькою художницею Оксаною Бойко разом з мистецькою майстернею «Око» та скульптором Миколою Степаненком. Робота над ним тривала понад два тижні. В його основу лягли ілюстрації, які вона написала до книги «Легенди Кременчука в картинах». Автор оживила легендарні образи, які заграли яскравими фарбами на фасаді дитячої бібліотеки.    
     Довжина стінопису  7 м  і виконаний він у техніці аерографія. Художниця використовувала художні акрилові фарби, а для збереження кольору  -  лаки. Вийшла справжня картина, на якій зображені постаті та споруди, які пов’язані з назвою міста. Зокрема, переправа, якою сплавлялися на човнах, фортеця «Саламандра», а також козак Іван Кремінь.
     Щодо назви нашого міста всім відомі кілька варіантів та обґрунтувань його походження. 
     За найпоширенішою версією назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що у перекладі означає «невелика фортеця». І як свідчать історичні дані, в 1638 році за кресленнями Гійома де Боплана, французького військового інженера, було споруджено Кременчуцьку фортецю, з якої і виросло місто Кременчук. 
     Фортецю будували козаки два роки, продовжуючи відбивати напади ворогів. Хоробрі воїни витримували гарматні обстріли татар із чотирьох боків, фортеця палала, та не здавалась. Саме тому і називали її «Саламандрою». Вона була невелика, але міцна і приваблива, одна з кращих будівель, зведених Бопланом в Україні. Багато міст, які виросли із фортець на території України, претендують на те, щоб вважатися творінням Боплана. Але, на жаль, відомі тільки декілька міст,  в яких він спорудив фортеці. Серед них – Кременчук.
     Є й інша легенда про походження назви «Кременчук». Вона широко відома мешканцям нашого міста від  початку 70-х років ХХ століття.
     У легенді йдеться про давні часи за доби Київської Русі, коли на місці сучасного Кременчука стояла дерев’яна фортеця-митниця. Тоді велась жвава торгівля. Стрімкими хвилями Дніпра пропливали цілі каравани човнів від Києва до Чорного моря. Зазвичай стерновий, помітивши гранітні пороги, щоб попередити про небезпеку для кораблів вигукував:  «Кремінь!», а другий відповідав «Чув!». Згодом ці слова «Кремінь! Чув!» злились у назву місцевості «Кременчук». 
     Є ще декілька варіантів походження назви нашого міста. Вони героїчні і романтичні, пов’язані з козаком Іваном Кременем. 
     Начебто, колись в нашій місцевості жив козак Іван Кремінь. За однією з легенд був він закоханий у двох сестер-близнючок: Мотрю та Катрю. Та тільки одній – Мотрі судилося бути у шлюбі з Іваном. Вона врятувала його від шибениці, бо за козацьким законом, злочинця, засудженого до страти, милують, якщо котрась дівчина візьме його за чоловіка. Який же «злочин» він вчинив?..
     Про це і не тільки в книзі 
Бойко О. О.   
    Легенди Кременчука в картинах[Текст] : легенди / Оксана Бойко. - Кременчук : Bitart DESIGN, 2021. - 73 с. 
    Тут  і легенда про Дівчину-Щуку, і про Білу Наречену – музейний привид, і про голуби кохання Андрія Ізюмова, і про Крука – хранителя нашої землі, і багато-багато цікавого.
    Шукайте книгу в бібліотеках міста!