24 травня виповнюється 110 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха - українського письменника, драматурга, педагога, фольклориста.
       Народився він 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому прищеплювали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці.
        До школи пішов у 9 років, одразу до другого класу. А через те, що на всю родину Стельмахів були лише одні чоботи, тому іноді Михайла батько носив на руках до школи, загорнувши у якусь теплу одежину.
        Навчаючись у Вінницькому педагогічному інституті Михайло робить перші літературні кроки. За редакцією А. Малишка виходить його збірка «Добрий ранок».
        В роки Другої світової війни служив на фронті, де отримав поранення у голову та спину. Бувши списаним медкомісією у зв’язку з пораненням, він все ж повертається на фронт, але вже в ролі військового кореспондента в газеті «За честь Батьківщини».
        У воєнний період зав’язується дружба з М. Рильським, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його допомогою виходять дві збірки фронтових віршів – «Провесінь» та «За ясні зорі».
        У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України. Був одружений та мав трьох дітей. Окрім прози та поезії, займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.
        До ювілею Михайла Стельмаха у філії № 5 оформлено етюд-поличку «М. Стельмах – класик української літератури», де представлено творчий доробок майстра та література про його життєвий шлях.