Спочатку присутнім розповіли цікаві факти з життя та творчості Григорія Савича Сковороди, познайомили з його творчими здобутками, представленими на книжковій виставці «Світ ловив мене, та так і не спіймав». Учень Кременчуцької дитячої музичної школи ім.. П.І. Чайковського Дмитро Комар зіграв на бандурі та заспівав народну переробку пісні Г.С. Сковороди «Всякому городу нрав і права». Наталя Рома розповіла, що рисунок для майбутнього рушника перезняли з одного з найдавніших рушників, які зберігаються у фондах заповідника "Переяслав”. Сам рушник дуже давній і вважають, що саме такі побутували в епоху Григорія Сковороди. Тому взялися відшити по-новому цей автентичний візерунок українського рушника. І, що для неї було справою честі привезти його до нашого міста. Потім пані Наталя запросила усіх бажаючих долучитися до вишивання «рушника Сковороди», який має триметрову довжину, а охочих виявилося достатньо. Вишивали під супровід юної бандуристки, учениці Кременчуцької музичної школи №2 Дар’ї Шинкаренко, яка виконувала варіації на тему українських народних пісень. До речі, бандура була одним з улюблених інструментів Григорія Сковороди. А ще, було дуже приємно, коли користувачка бібліотеки, Смоленко Оксана подарувала пані Наталі Ромі аутентичні нитки для вишивання, бо саме такими нитками вишивала ще бабуся пані Оксани.
Такі заходи, допомагають краще пізнати нашу українську культуру, і спостерігаючи за відвідувачами заходу, можна зробити висновки, що кременчужани цікавляться культурною спадщиною нашого народу
Сама атмосфера заходу була настільки позитивною і душевною, що відвідувачі довго не хотіли розходитися - спілкувалися, ділилися вишивальними узорами, показували свої власні вишиті творчі доробки.
Живіть в гармонії з собою та навколишнім світом і… будете щасливі – так говорив Григорій Савович Сковорода, один з найдивніших людей, яких будь-коли дарувала світові наша земля. І він таки мав рацію…