1 лютого українська світова спільнота відзначає 125-річчя від дня народження найвидатнішого письменника української еміграції Євгена Маланюка. У читальній залі філії № 5 презентовано книжкову виставку-ювілей «Євген Маланюк-дорогами втрат і сподівань», присвячену цій історичній постаті.
       Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Довгий час творчий доробок цього самобутнього і талановитого поета був під забороною радянської пропаганди, яка причепила йому прізвисько «представника буржуазного українського націоналізму». Насправді ж, він лише палко любив свою Батьківщину. Однак, після остаточного припинення існування УНР 1920-го року, був змушений прожити за її межами 48 років свого життя.
      Представлені на книжкових полицях поетичні, літературознавчі та публіцистичні твори Євгена Маланюка випромінюють не лише його беззаперечний талант, а й войовничий дух, чітке розрізнення чорного і білого без зайвої толерантності. Слово Євгена Маланюка - це гостре лезо, це дошкульний сміх над м'якодухістю і слабкістю співвітчизників, це потужний струмінь сарказму і ненависті до ворогів України. Його творчий набуток - це ілюстрація непридатності лібералів у справі боротьби за незалежну державу. «Московлять, польщать, труять рід, ворожать, напускають чари, здається, знищено вже слід, - лиш потурнаки й яничари», - виливав він свою огиду до людей, які не вміли зберегти національну ідентичність. Але, попри все Євген Маланюк вірив:
       Виставка знайомить користувачів бібліотеки також з віхами біографії українського митця та розробками уроків і сценаріями масових заходів, присвячених Є. Маланюку.