Ці рядки Михайла Грушевського є чудовим епіграфом до традиційної історико-пізнавальної книжкової виставки "Мужі чину” від  відділу абонемента філії №2 КМПБ. Цього разу її героями стали видатні українці Михайло Грушевський та Михайло Драгоманов, які доклали багато зусиль для розвитку української ідеї та розбудови української державності.

 

      18 вересня виповнюється 180 років від дня народження Михайла Драгоманова (1841-1895) - українського публіциста, літературознавця, фольклориста, історика, філософа, економіста, громадського та політичного діяча. Він є представником відомої в Україні родини Драгоманових, дядьком Лесі Українки по материнській лінії.
      Народився Михайло Петрович у Гадячі на Полтавщині в добре освіченій родині дрібних дворян, нащадків козацьких старшин. Навчався у Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії, згодом в Київському університеті Святого Володимира. Захоплювався історією, знайомився з суспільними і політичними процесами. Етапним у справі становлення Михайла Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Тараса Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори.
      Займався викладацькою та науковою роботою, працював у Київському університеті. Після сумнозвісного Емського указу, в якому прямо вказувалось на необхідність вислання М. Драгоманова і П. Чубинського, як небезпечних агітаторів, був змушений виїхати за кордон, де продовжував вести наукову і політичну діяльність.  Зібрав у Софії величезну бібліотеку, яка після смерті вченого стала власністю Софійського університету.
      М. Драгоманов — мислитель європейського масштабу. Знаний французький славіст Луї Леже сказав про нього: "...Драгоманов був видатною науковою і громадською людиною, що зробила б честь кожній нації”. До його думок прислухалися Леся Українка та Іван Франко.
      Для Михайла Драгоманова основою основ соціального устрою, найвищою цінністю була людина, її права і свободи.
Зерна, посіяні Драгомановим, дали багаті сходи, і в тому, що Україна врешті здобула свою незалежність, є частка його розуму і душі.

      29 вересня — 155 років від дня народження Михайла Грушевського  (1866 — 1934) - одного з найвідоміших українців, першого президента незалежної України (Голови Центральної Ради УНР), українського історика, громадського та політичного діяча, автора понад 2 тис. наукових праць.
Його роботи неодноразово видавалися, тож маємо в бібліотеці численні книги Грушевського, зокрема, частину томів 50-томного видання його праць львівського видавництва "Світ” 2002-2016 років; 10-томне видання "Історія України-Руси” київського видавництва Наукова думка, інші книги, з якими ви можете ознайомитись на нашій виставці.
      Михайло Грушевський народився в містечку Холм, нині Люблінське воєводство Польщі. Його батько мав традиційну для родини духовну освіту, але все життя пропрацював педагогом, був автором підручника  церковнослов'янської мови. Мати теж була з родини священнослужителів. Михайло Сергійович згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати "тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції” та пробудити у своїх дітях національне почуття.
      На початку лютого 1919 року, після здобуття Києва більшовиками, Грушевський виїхав зі столиці, а у березні 1919 року емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.
      М.Грушевський, повертаючись з-за кордону 1924 року на запрошення Української Академії наук, орієнтувався на національну програму — декларацію про право націй на самовизначення. Але дійсність виявилась зовсім іншою. Та й смерть вченого викликає багато запитань. Загинула у виправному таборі і дочка Катерина...
      Михайло Грушевський — вчений світового рівня, дослідник вітчизняної історії, ідеолог національного руху і політик.
      Постаті Грушевського і Драгоманова є зразками служіння своєму народові. Вони — чоловіки дії, справжні Мужі чину.