6 липня 2021 року до дня природно-заповідної справи України працівники відділу абонемента запропонували кременчужанам екскурсію з місцевим краєзнавцем  Євгеном Дмитровичем Бергером у Придніпровський парк.  Подорож  розпочалася з розповіді  про перший театр у Кременчуці. У 1876 році підполковник Козельський перебудував свій готель на вулиці Катерининський -  в драматичний  театр. У 1888 році  будівлю купує  відомий  промисловець  Немець, власник одного з найпотужніших в Кременчуці парового мукомольного млина. Місткість театру складала 850 чоловік. Театр продовжував діяти і в період німецької окупації під ім'ям  Івана Тобілевича. Був зруйнований німцями в 1943 році під час відступу.  Далі ми пройшлися стежинами  скверу імені Бабаєва. Прослухали розповідь про будинок офіцерів, який був збудований у Кременчуці в 50-ті роки на вулиці Леніна, ( нині Соборній). Мало хто знає, що в 19 столітті на цьому місті була Спасо-Преображенська церква. На пожертви прихожан були виготовлені трьох’ярусні іконостаси. Серед церковних книг було стародавнє Євангеліє. Після революції церкву закрили, в середині 30-тих років розібрали на будівельні матеріали. Цегла використовується для будівництва сквера МЮДа. Куди зникли старовинні ікони і книги досі невідомо. Наступна зупинка – це  розкішніший будинок на Петровській вулиці, ( нині вулиця ім.  Ігоря  Сердюка). З’явився він напередодні Жовтневої революції і належав родині Володарських. Після революції його було націоналізовано в числі перших. В роки громадянської війни тут перебувало відділення міліції, розташовувалися партійні організації.
  Зруйнований в роки війни будинок був відновлений під житло всередині 50-тих років зі збереженням первісного оздоблення. У 1969 році житловий будинок перебудовується під краєзнавчий музей, і в ході реконструкції будівля зазнала значних змін, втратила притаманний їй  вигляд модерну, і набула рис сучасної архітектури, а 27 вересня 1975 року експозиція музею прийняла перших відвідувачів. Музейні колекції налічують понад 50 тисяч експонатів. Далі ми попрямували до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченко, ознайомились з його біографією та  дізналися, що поема «Наймичка» описує події міста Кременчука. Потім  вирушили до річкового вокзалу, прослухавши історію про те, як будували ГЕС. А ще, як розповів Євген Дмитрович, саме тоді до нашого міста завітав Микита Хрущов. Звісно ж, його потрібно було вразити саме місцевим колоритом, а значить зварити смачну юшку, щоб пригостити секретаря КПРС. І для цього з острова Динька був запрошений відомий дід Антон, що мав хист у цій справі.
 На території  річкового вокзалу знаходиться скеля – гранітний реєстр, пам’ятка природи місцевого значення в Україні. ЇЇ вік налічує близько 3 млрд. років. Скеля - цінна водомірна реліквія, на якій вказано рівень води під час Дніпровських повеней 1845, 1877,1888,1889,1895 та 1942 років.
 На скелі викарбувані  відповідні  відмітки повеней, звідти й назва – гранітний реєстр.
   Друга найстаріша споруда  Придніпровського парку - це наглядова фортеця,  будинок для спостереження за рухом суден по Дніпру. Вона знаходиться на території колишнього військового шпиталю та є пам’яткою архітектури.  Ці будівлі входять до переліку нерухомих пам’яток  національного значення і занесені  до Державного реєстру.
  Взагалі Міський парк «Придніпровський»- це пам’ятка садово-паркового мистецтва у нашому місті. Він розташований на лівому березі Дніпра та уздовж річки споруджено дамбу з набережною -  яка являється найулюбленішим  місцем прогулянок та відпочинку, візитною картою жителів Кременчука. Перша черга парку була закладена у 1959 році площею 18 га та простяглася від  Річкового вокзалу до Штабного скверу. Течія  Дніпра  омиває дамбу з західної сторони парку. Під дамбою знаходиться піщаний пляж.
     Наші екскурсії вже стали традиційними, тож до наступного разу!