Відділ абонемента 18 червня представив вуличну книжкову виставку «Хобі, що стало життям». На якій присутні могли ознайомитися з виданнями з крою та шиття, що побачили світ в 40-х – 50-роках минулого століття. Книги містять в собі в собі викройки та ілюстрації моделей. Більшість цих книг подарована бібліотеці кременчужанами. «Головне, щоб костюмчик сидів…»- ох і красивою ж була мода тих років- вишукані сукні, елегантні костюми… все це викликало неабиякий інтерес у містян.
Про сучасних дизайнерів, їх життя та досягнення у сфері моди, можна було прочитати у періодичних виданнях з розділу книжкової виставки: «…Дивись, дивись,- що це?- твоя мрія здійснилася у когось іншого…»
Художня література на сторінках якої ми знайомимося з модними салонами, швачками, «модистками» була представлена в розділі : «Аромат кави і свіжих круасанів… Стукіт підборів і шурхіт легких суконь…».
Ну а головним «персонажем» нашої виставки стала – швацька машинка, до дня якої ми і приурочили наше дійство. А машинка у нас виставлялася не проста…., а з «історією»,- раритетна, німецького майстра, і має собі віку більше 100 років. А головними персонами виставки були дівчата, життя яких змінила вона – швацька машинка. Шити вони любили з дитинства, а професії обрали пов’язані з економікою, та любов до шиття таки перемогла… Усіх дівчат об’єднала Олена Пашковська , відкривши свою школу «Моделювання та дизайну PASHKOVSKAYA», де вони пройшли навчання. Тепер кожна з них має свою швацьку справу.
Захоплення у кременчужан викликали майстер-класи по шиттю, які провели дівчата прямісінько на вулиці. Вчилися шити еко- торбинки, маски для сну, красивущі резинки для волосся. Місткині шикувалися в чергу, щоб отримати урок з шиття.
Самі бібліотекарі розповіли історію виникнення швацької машинки, загадували загадки, просили згадати прислів’я пов’язані з шиттям, тканинами, та швацьким приладдям. Найактивніші учасники отримали призи.
P.S. Спостерігаючи за реакцію та відгуками кременчужан, можна було зробити висновок, що, виставка сподобалася. Сподобалася своєю нестандартністю, цікавими раритетними речами, інсталяціями, фотозонами, унікальними книгами. І все це можна було роздивитися, потримати в руках, зробити світлину на згадку.
