
Всі їхні дослідження вилилися в містично-фентезійні оповідання - інколи лячні, інколи навіть трохи романтичні. Впродовж презентації разом з авторками присутні то «мандрували» старим українським селом, з його забобонами та старими віруваннями, то переносилися до сучасного фентезійного міста. Цікаво було спостерігати за реакцією присутніх - дівчата розповідали про те, як сільська відьма могла перетворитися на кота, і раптом, в цей момент, наш бібліотечний кіт Рудик зайшов до зали де відбувалася презентація, заскочив на стіл і улігся саме біля книги «Потайсвіт»)) Чи не містика ?
Авторки презентували ще одну збірку оповідань з романтичною назвою «Бо кохаю…». Саме кохання об’єднало твори різних авторок до цієї збірки. Дівчата розповіли історії, в яких герої здійснюють безумства чи героїчні вчинки, помиляються, втрачають надію, кохають, зневірюються і знову кохають. Письменниці тепло, емоційно, з гумором розповідали про своїх персонажів. До речі, героїнею одного з оповідань, є бібліотекарка, яка все чекала принца на білому коні))), а виявляється кохана людина була поруч…
За період карантину кременчужани дуже скучили за живим спілкуванням, зустріч пройшла дуже жваво. Було безліч питань, відповідей, постійно лунав сміх, та й взагалі атмосфера була теплою невимушеною налаштовувала до спілкування.
P.S. Авторки обіцяли незабаром повернутися та презентувати другий том книги «Потайсвіт»

