Завершуємо знайомити Вас зі сторінками чудової книги Лади Лузіної
"Чарівні традиції українок"
Незабаром Новий рік, Святки. Час, сповнений дивом, вірою в таємне, у вищі сили (добрі і не дуже). Минулого разу ми вже звертали вашу увагу на "Календар зимової ворожби”, підготовлений авторкою книги.
Старий новий рік у народі ще називають святом Маланки (13 січня) і Василя (14 січня за новим стилем). Уся магія Нового року була скерована на збільшення: новий багатий одяг, посуд, щедре частування. Ці традиції перейшли й на сучасний Новий рік: "Як зустрінеш Новий рік, так і весь наступний проведеш!”, - говориться в відомій прикметі.
На відміну від 12 пісних страв на Різдво та Голодної куті на Водохрещу, на передноворічну Щедру кутю (вечір з Маланки на Василя) стіл мав ломитися від наїдків, щоб у майбутньому все "щедрилося”. На Щедрий вечір, крім традиційних куті та узвару, готували і ковбаси, й голубці, і вареники, і холодець, й пироги — чого тільки не було на святковому столі!
Святкового настрою та добра додавали й полазники, і посівальники, і щедрувальники з козою.
Але найдивнішим персонажем, своєрідною "українською снігуронькою” була Маланка. Зазвичай це був ряжений хлопець, нарум'янений, з насурмленими сажою бровами, у жіночому одязі. Така собі антижінка. І приходячи в гості, робила все навпаки: творила безлад у хаті, підмітаючи, розкидала сміття, ставила взуття на стіл, а посуд під стіл. Наша Маланка ложки мила Та й у тарілці утопила... Така поведінка видавала в ній персонажа іншого світу, Велику Богиню, яка в новорічну чарівну ніч зазирнула в гості до людей. Такими ж представниками антисвіту вважались і відьми. Саме в цю ніч відьми за традицією крали з неба зірки та місяць. За старим стилем Новий рік припадав на Святки — період між Надвечір'ям Різдва та Хрещенським Святвечором. У народі це ще й найкращий час для ворожінь. Ворожити на Святці можна у будь — який вечір. Але вважалося, що з 6-го (з 5-го) січня до 13-го вам будуть відповідати світлі сили, а от з 14-го по 18-те — так звані страшні вечори — вам може відповісти нечиста сила, то ж треба бути обережними, щоб не втрапити в халепу. І сідати ворожити тільки з приязними до вас людьми. Ворожіння — це один з найдавніших ритуалів, який зберігся до наших днів. Але з часом не всі стали пам'ятати, що за правилами треба було воду для ворожіння брати тільки непочату — з криниць, ополонок, трьох, (а то й дев'яти!) джерел. І принести її натщесерце, мовчки, в роті або в відрі, і не розплескати, до сходу сонця або після його заходу. Кращим місцем для ворожби вважалось пограничне: поріг, вікно, перехрестя. Ворожили тільки тоді, як настане темрява, а найкраще — опівночі.Про інші правила, або як влаштувати ворожіння на свічці, що плаває, на рукавичці, ворожіння із зав'язаними очима — дивіться в чарівній книзі Лади Лузіної.
Запрошуємо!
Книга Лада Лузіна. Чарівні традиції українок. - Харків: Фоліо, 2018 знаходиться у відділі абонементу.
#Чарівні_традиції_українок
