Надія Гуменюк — українська поетеса, прозаїк та публіцист.
У її книзі "Дожити до весни” зображені три захопливі історії: про кохання і зраду, любов і ненависть, надію і випробування. Анна, Єва, Анабель… Що їх поєднує? А може, це сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць? Бо ж тричі мала розпрощатися з життям онука поліського скрипаля Луки Баскаля, остання гілочка родинного дерева, коріння якого — поліська красуня та наполеонівський офіцер. Лейтмотивом усього роману є сповідь червоної скрипки, що мандрувала з Парижа на Волинь і стала своєрідним свідком як історичних подій впродовж двох століть, так і особистих людських злетів та падінь.
Життя чоловіка - відлюдника, яким він став після смерті своєї коханої Соломійки, зображено в іншому романі Надії Гуменюк "Квіти на снігу”. Одного разу Авдій рятує незнайомку, приречену на смерть у тій самій криниці, де загибла його дівчина . Врятована — донька художника, який загадково загинув у своїй майстерні. Дівчина випадково відшукала батькові картини в будинку Немолюків, один з яких відняв у Авдія найдорожче. Час повертати борги минулого, час розставляти все на свої місця… Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження — такий лейтмотив роману, сучасної варіації біблійної притчі про Авеля та Каїна.
"Кава у тональності кардамону” – дебютний роман львівської письменниці Наталіі Гурницької, який відразу набув шаленої популярності у сучасній художній літературі. Драматична історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя. Що це — мінлива пристрасть чи справжні почуття? Для неї — це перше кохання, для нього — мабуть, уже й останнє...
Продовженням цієї історії є наступний роман Гурницької – «Кава у тональності сподівання”. Головна героїня, Анна, - утікачка, утриманка, коханка. Щаслива наречена, дружина, удова. Як на гойдалках, перехоплювало від щастя подих на злеті, однак і донизу політ був таким самим невпинним. Єдине, заради чого живе тепер, без Адама, — його дитина там, під серцем, яке ще досі любов тримає в облозі. Під чорним вбранням, наче середньовічний лицар під латами, Анна до часу почувалася захищеною від світу. Мовчазна, піднесено шляхетна у своїй скорботі, вона знову мусить жити для дітей. І сонячного ранку в улюбленій альтанці за книжкою і кавою з кардамоном прислухатися до нової мелодії кохання, її гучних мажорних акордів і ледь чутної обіцянки чогось справжнього в майбутньому…
У Львові сучасному і передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв наступного роману чарівної львів’янки – "Багряний колір вічності”. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?
Тих читачів, хто зацікавився представленою літературою, будемо раді бачити у нашій бібліотеці!
