Кожна віконна вітрина читальної зали інформаційно наповнена за певними тематиками. Одна із них оновлена виставкою-інсталяцією  до дня обжинок під назвою «Велесові на бороду». Бо саме 7 серпня за Ромашківським календарем є  днем закінчення збирання ярої пшениці.

Жниварський обряд має трициклічний період: зажинки, жнива та обжинки.

Обжинки   розпочиналися оспівуванням  останнього зжатого снопа та «Волосової бороди» (подекуди її називають «Спасовою»), трішки недожатого збіжжя, оберненого колоссям до землі.

  Вважалося, що в цьому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. В різних місцевостях України він мав свою назву: іменник, дідух тощо. Останній сніп прикрашали калиною, квітами, перев'язували стрічками і урочисто заносили до хати.

Крім «бороди», робили ще й «бабу» – останій вижатий сніп зодягали в жіночу сорочку, зверху пов’язували хустину.

 Вертаючись з поля , «бабу» несли попереду женчиків і віддавали господареві, який відносив її до стодоли.  Цей обряд описав Василь Скуратівський у книзі «Дідух».

Більше про історію та традиції свята Обжинок, на основі якого виникло побутуюче й нині свято Врожаю, ви можете дізнатися з підбірки книг відділу читальної зали. Саме за цією літературою  зроблені екcпонати виставки.

 Тож хай Вам родить щедро земля!