Цього разу в рамках Книжкової галереї розповідаємо про Григорія Михайловича Тютюнника, автора роману "Вир”, за який письменника посмертно було удостоєно Шевченківської премії. 23 квітня йому виповнюється 100 років від дня народження.
Письменник прожив всього лише 41 рік. Студентом пішов добровольцем на фронт, був декілька разів тяжко пораненим. І по війні носив у грудях ті шматки метала.
Залишив по собі також збірку оповідань «Зорані межі», поезій «Журавлині ключі», повість «Хмарка сонця не заступить».
Він писав про простих людей і їхнє таке непросте життя, писав про рідні місця на Полтавщині, рідне село Шилівку Зіньківського району.
Друзям говорив, що ніде так добре не пишеться, як у рідному селі. Вчителював на Львівщині, був редактором відділу прози журналу. Дуже сумував за рідними місцями. «Я вже, як журавель, стою на одній нозі і виглядаю на схід: чи скоро полечу на свій рідний край?», - писав у листі до матері.
Історія життя і дружби з меншим братом по батьку, теж відомим письменником, Григором Тютюнником сама по собі читається як цікава книга. Свої ж спогади про старшого брата Григір назвав "Коріння”.
З цією книгою та творами ювіляра можна познайомитися у відділі абонементу ЦМБ. Чекаємо на вас після вимушеного карантину.
