Цього разу Громадська організація «Європейський клуб», яку представляла Світлана Овчаренко, надала для перегляду фільм російських авторів «Біла мама».
Стрічка із числа тих, що не може подобатися чи не подобатися. Вона заставляє замислитися, зупинитися і завмерти. Зрозуміти, що ми живемо кожен своїм життям і не завжди помічаємо, що відбувається навколо нас.
Молоді режисери «Білої мами» практично стали членами родини своїх героїв. А мама вирішила до своїх рідних дітей взяти із дитбудинку братика. Хлопчика із важкими психологічними травмами. І вся сім’я намагається зрозуміти, прийняти і, не розваливши свою родину, будувати нову.
Після перегляду фільму у багатьох виникло питання: нащо батьки і діти погодилися на ці зйомки? Любити зручних і слухняних дітей легко, а прийняти в свою сім’ю надломлену, з пораненою душею дитину – ой як нелегко. Але зручних і слухняних дітей не буває. Бувають ті, яких люблять і яких не люблять.
Для глядачів мама із цієї стрічки стала уособленням справжньої МАМИ: неідеальної, але люблячої, сильної, але і такої, яка має право на слабкість. Її поведінка заслуговує поваги.
Фільм, що називається, пробирає і заставляє замислитися про сім’ю, дітей, про вічність…
