Українці завжди вирізнялись своєю оригінальністю, тому й весілля наших предків були надзвичайно насиченими та колоритними з розмаїттям старовинних народних весільних обрядів та звичаями, про які зараз знає не надто багато людей (бо заміж вийти чи оженитися намагалися не на день, а на вік).
Вшановуючи народні традиції, відділ читальної зали в рамках проведення загальносистемного конкурсу професійної майстерності на кращий захід щодо формування національної ідентичності «Від джерел народних» влаштував просто неба фольклорно-етнографічне дійство: УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ «На вірність, на щастя, на згоду».
Кременчужани зачаровано спостерігали за багатолюдним, яскравим музично-драматичним дійством, цілою виставою з обрядами, традиційними пісенними та розмовними діалогами за участі фольклорного ансамблю «Калинове намисто» та танцювального колективу «Любисток» Гориславського сільського будинку культури;
молодятами, яких талановито зіграли актори театру «Ліберті»;
запальними троїстими музиками,
сватами, боярами, вбранням, стравами, розвагами - всім тим, що створило неймовірно чарівну атмосферу етнодійства.
Колоритна вистава представила всі етапи українського весілля: від прощання молодої з дівоцтвом, прикрашання її весільним вінком, весільного поїзда гостей нареченого з обрядовим гільцем, брамою з весільною перепалкою і торгами, викупом, благословенням від батьків, зустріччю після вінчання, розділом короваю, даруванням, знімання вельону та пов’язування молодої хусткою і, нарешті, звичаєм «на коня», де вручали кожному медове печиво коника.
Окрім колоритної вистави та акторів, на етнодійстві можна було побачити гарно оформлену виставку літератури, де представлено чимало прикладів яскравих описів сватання, весілля. Багатьох захопила колекція раритетних весільних світлин різних часів та різних регіонів України в обрядовій арці з лози і лугового сухоцвіту; головних уборів нареченої від початку 20-го століття і до 90-их років. ... Тендітні квіти з воску, паперові, капронові, витончені і непідвладні плину часів, вони ще пам'ятають дівочі мрії, закоханість і свіжість юності тих дівчат, що ступали на рушник аби прожити життя у вірності та чистоті.
Неперевершені шовкові батіки Анни Арламової з весільними сюжетами (надані міською художньою галерею) зачарували яскравістю і легкістю, а традиційний узвар з сухофруктів нагадав, якою солодкою буває весільна осінь.
Чарівні експозиції і справжня весільна атмосфера заповнили собою вулицю Соборну і відчуття свята ще довго не покидало кременчужан та гостей міста.
Кожен хоче бути щасливим у коханні, у власній сім’ї, то ж ми всім щиро бажаємо щастя!
