В ці дні по всій
Україні вшановується подвиг Героїв Крут: переважно молодих українців, які
загинули в бою на залізничній станції Крути (що на
підступах до Києва), захищаючи незалежність молодої Української республіки.
29 січня в день
100-річчя знаменного бою в приміщенні ЗОШ № 16
бібліотекарі відділу абонементу та старшокласники зібралися на патріотичну годину із циклу "Мужі чину”, яка мала назву "На Аскольдовій могилі Український цвіт…”. Назвою заходу стали рядки відомого
тепер вірша "Пам'яті тридцяти”, якого в 1918 році присвятив героям Крут молодий тоді поет Павло Тичина.
Цього вірша ви не знайдете в книгах, виданих
за радянських часів. Як і не знайшли б тоді якогось знаку на місці їх
захоронення на Аскольдовій могилі. Бо цю могилу в тридцятих роках було знищено
владою, яка намагалася зітерти всіляку пам'ять про ті події. Читаючи, сповнені
душевного болю рядки вірша, ставиш собі питання: ким були ті "славні молоді”
українці, смерть яких оспівав поет.
На
заході прозвучало багато цікавої пізнавальної інформації про цю значну віху в
історії українських визвольних змагань, її передумови і наслідки бою. Наказ командування було виконано,
наступ ворога зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії
і мости, щоб зупинити його просування. Саме ця затримка ворога дала змогу
українській делегації укласти Брест - Литовський мирний договір, який на
міжнародному рівні визнав молоду незалежну українську державу і примушував
Росію покинути нашу територію. А утримання столиці під українською владою стало вагомим аргументом для
дипломатів Центральних держав.
На жаль, Україна не змогла тоді втримати
свою незалежність, і про Героїв Крут на "великій Україні” було офіційно забуто
майже на 70 років. Але пам'ять про Героїв Крут жила в
спогадах і переказах, віршах і піснях. Також про бій під Крутами завжди
пам'ятали українці, які проживали за кордоном. Відзначаючи дату проголошення
незалежності України, вони згадували й про крутян.
Розповіді бібліотекарів були доповнені історичними відеофільмами та музичними відео з піснями, присвяченими Героям Крут. Читали вірші поетів, присвячені крутянам, і учні школи Щербак Аліна, Білявський Степан, Виймов Кирило, Олійнів Олег.
Історія має звичку повторюватись, особливо, якщо не робити висновків із своїх помилок. В річницю Крут ми стали свідками нової трагедії – розстрілу на Євромайдані. Гинув і гине цвіт України – молодь. Новітню загрозу з боку "старшого брата” країна знову зустріла зі слабкою армією. Але наше українське суспільство знайшло в собі сили і мужність, щоб згуртуватися перед ворогом і дати відсіч. От тільки знову гинуть найкращі. Та ми вистояли і вистоїмо.
Герої Крут стали легендою, міфом. І тут уже не важливо: загинуло в бою 200 чи 300, поховано було на Аскольдовій могилі: 28 чи 30. Своїм життям і своєю загибеллю вони стали символом боротьби і надії на те, що Україна колись буде незалежною, раз має таких героїв. Кожна нація проходячи свій історичний шлях творить такі легенди і пишається ними.