Слідкуйте за нами

01-02-2018
   29 січня виповнилося 100 років славній і водночас трагічній сторінці в історії України - бою під Крутами. Зі стратегічного плану - бою невиграшного. Але чому ж і досі ті події бентежать наші серця та тривожать наше сумління?

 


   Відповідь на це питання намагалися знайти учні ПТУ№26, які були присутні на літературному віче-реквіємі "Ту юнацьку кров святу повік Вкраїні не забути!", що провів наш відділ напередодні річниці цієї історичної дати.

 

 


   ...Бій тривав шість годин між 4-тисячною більшовицькою армією Муравйова та загоном київських студентів і бійців вільного козацтва, що нараховував близько чотирьох сотень вояків.

 


                               
   Бій під Крутами затримав наступ противника на Київ на чотири дні, що дало можливість українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
   Сили були не рівними. До полону більшовиків потрапили 30 українських юнаків з яких спочатку жорстоко знущалися, а потім розстріляли .
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

 

 


   Згадуючи самозреченість тих молодих людей, кожен із присутніх запитував у себе:"Чи зміг би я стояти в строю поряд з ними?" І вже те, що в сучасної молоді виникає таке питання - це ще одна перемога полеглих юнаків, чиї серця  палають для нас й дотепер.

 

 


   Подвиг молоді під Крутами було забуто на більш ніж 70 років, а інформація замовчувалася або перекручувалася, і тільки за часів незалежності з'явилися численні публікації в періодичих виданнях та видана велика кількість книг, які цікавлять сучасну молодь і з якими можна познайомитися на  книжковій виставці-присвяті "Палають юнацькі серця й дотепер", що оформлена в нашій бібліотеці.

 

 

 






Коментарі: Залишити коментар
 
X