22 червня навіки залишиться в
нашій пам'яті як День Великої Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в
Україні. Неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими
роками страждань . Кожен
раз в цей День ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про
тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв
на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані
війною.
21 червня в бібліотеці – філії № 8 був проведений літературно –
музичний вечір «А завтра була війна».
Зворушливо звучали вірші та пісні на слова кременчуцького
поета Льва Олександровича Дементьєва, який пригадав повоєнне дитинство.
Вразили спогади
Сиволап Анни Іванівни про наше місто періоду окупації.
Дорогі наші ветерани, учасники бойових дій, учасники трудового фронту! Із словами глибокої шани звертаємось до вас. Допоки ви живі,- доти жива й правдива пам'ять про ті страшні і славетні роки . Ви навічно залишитеся у вдячній пам'яті нащадків!
