Збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, за вікном буяє літо, приходять  у світ  нові покоління. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ, як і десятки років тому… Так  було і влітку 1941 року. І раптом війна….

     Гуркіт. Вибухи. Дим пожеж.  Крики поранених, плач жінок і дітей, стогін самої землі. Почалася найжахливіша війна в історії нашого народу. Це трагедія не тільки нашого народу, а й всього світу. Той недільний ранок, 22 червня 1941 року скорботною сторінкою увійшов в життя  мільйонів  українців.

     Почесними  гостями вечора  були депутати  міської Ради  Кальченко О.В. і Сідерка Т.А. Присутні зі сльозами на очах  згадували  перші дні війни. Особливо важливими ці спогади були для молодих захисників нашої країни, військовослужбовців в/ч 3059 Нацгвардії України, які прийшли віддати шану ветеранам, їх вдовам та дітям війни.  Музичним  оформленням заходу був виступ  хору контакт – центру № 2 та хору Спілки сліпих.

      І сьогодні ми в скорботі схиляємо голови, вшановуючи світлу пам’ять  героїв, які загинули в роки Другої світової війни. Війна  пролягла   через наші серця, стала  частиною всенародної людської пам’яті. Не щезне з пам’яті  людської, не йде  в забуття великий подвиг  нашого народу – його битва,  його перемога над нацизмом, І поки на землі  живуть люди, вони будуть  пам’ятати тебе, Солдате!