4 червня 2017 року колектив бібліотеки мандрував Слобожанщиною. Екскурсія «Історичні місця Харківщини» розпочалася з села Пархомівка, де ми відвідали художній музей, заснований  в 1955 році шкільним учителем П.Ф. Луньовим. Колекція Пархомівського художнього музею є однією з найцінніших на Харківщині.

В музеї зберігаються твори вітчизняних та західноєвропейських художників: Д.Піранезі, П.Пікассо, Т.Шевченка, Т.Яблонської, М.Реріха, І.Айвазовського, К.Малевича, В.Кандинського, а також твори митців Індії, Китаю, Японії та народних майстрів Харківщини, зокрема – Краснокутчини. Особливо захоплюють полотна нідерланських живописців, старовинні ікони, вишиті золотом та сріблом, а також зображені на черепі риби. Сьогодні Пархомівський художній музей ім. П.Ф.Луньова відомий далеко за межами України завдяки своїй унікальній колекції творів мистецтва і предметів старовини.

Наступна зупинка нашої подорожі – Краснокутський дендропарк, який входить в число найстаріших парків-пам’ятників України. Парк був заснований в 1809 р. біологом І.Н.Каразіним. Подорожуючи по світу Каразін зібрав безліч саджанців і рідкісних рослин.

У парку можна побачити ялівець вергінський, платан, гігантський сріблястий клен, якому вже понад 200 років, гінкго та багато інших рослин. На сьогоднішній день колекція парку налічує понад 350 видів рослин. Парк має і культурну цінність. Колись тут знаходився чоловічий Петропавлівський монастир, монахи якого з метою оборони побудували безліч лабіринтів, їх довжина становить 18 кілометрів. Згодом монастир закрили, але створені ними печери і ходи збереглися до наших часів. Всі бажаючі змогли поблукати лабіринтом та відвідати печери монахів.

Також у Краснокутському дендропарку знаходиться «Острів любові», засаджений плакучими вербами, на цей острів можна потрапити перейшовши через ажурний місток.

На даний момент збираються документи для присвоєння дендропарку статусу «національний». Можливо після цього він стане доглянутішим, бо, на жаль, парк знаходиться у занедбаному стані.

Остання зупинка нашої екскурсії – селище Шарівка Богодухівського району, тут знаходиться садиба Кеніга. Будівництво палацу розпочалося 1836 року, коли поміщик Павло Ольховський наказав побудувати Шарівську садибу на березі річки Мерчик, а навколо закласти парк. Свою назву маєток отримав тільки тоді, коли у нього з’явився новий власник – барон Леопольд Кеніг.

Шарівський палацово-парковий комплекс виконаний у неоготичному стилі, налічує 26 кімнат і три зали. В парку були створені містки та озера, липова алея, він також відомий своїми віковими дубами - одному з дубів налічують 600 років. Саме вже за багатія Кеніга настав розквіт садиби, були добудовані триповерхові вежі, а на території комплексу з’явилися будинки для прислуги, гаражі, фазанники та навіть власна електростанція. Місцеві жителі називали комплекс «цукровим палацом», адже Кеніг був цукрозаводчиком і вважався одним з найбагатших підприємців Російської імперії. Занепадати комплекс став з 1917 року. Спочатку радянська влада націоналізувала маєток, а в 1925 році на його території створила санаторій для хворих на туберкульоз, який проіснував аж до 2008 року.

 Нам дуже пощастило з екскурсоводом, людина справді дуже любить свою роботу, тому розповідь була дуже цікавою, ми разом з нею ніби перенеслися на початок 20 ст. Нині, на жаль, замок потребує капітального ремонту та реконструкції. Вціліли деякі елементи декору, багата ліпнина, розписні плафони та ін. До сьогоднішнього дня вважається збереженим кабінет власника, який вражає дубовими панелями, розписами, предметами меблів, мармуровими камінами. Шарівський замок приголомшує своєю красою. Радимо всім відвідати це романтичне місце.