Всім, хто цікавиться новинками літератури з вивчення іноземних мов буде цікавий огляд нових посібників та словників, які надійшли до сектору документів іноземними мовами КЗК КМПБ, що за адресою вул. Європейська, 66/13.
Буркут К.С. Норвезько-український словник [Текст] = Norsk-Ukrainsk ordbok/ К.С. Буркут. – Київ: Академперіодика, 2014. – 260 с. – (Словники України)
Цей словник є першим паперовим норвезько-українським словником у нашій країні. Його обсяг становить близько 15000 одиниць. У Норвегії існує дві рівноправні норми літературної мови: букмола та нюношка. Їх походження та ареал поширення істотно різняться. На букмолі, сформованій на базі данської літературної мови, видається переважна більшість усієї друкованої продукції Норвегії. Нюношк, який раніше називався лансмолом, штучно створив лінгвіст Івар Олсен на базі сільських говірок західних регіонів держави.
В основу норвезької частини представленого словника покладено букмол, оскільки саме цей варіант є більш розповсюдженим в Норвегії.
Словник призначений для всіх, хто починає вивчати норвезьку мову, а також цікавиться нею.
Широков, К.В. Іменна словозміна у сучасній турецькій мові [Текст] : [монографія] / К.В. Широков. – Київ: Довіра, 2009. – 306с.В основі монографії – дослідження лексико-граматичної системи турецької мови, теоретичні схеми словозмінних класифікацій турецької лексики та їх реалізація для лексико-граматичного класу турецького іменника.
Проаналізовано ефекти нечіткості при визначенні окремих лексико-граматичних класів турецької мови й запропоновано використати формалізм теорії нечітких множин для побудови нечітких граматичних станів, що дозволило врахувати вказані неоднозначності. Введено поняття A-еквівалентності на множині турецьких слів, за допомогою якого інваріантним способом визначено словозмінну класифікацію лексики. Систематизовано морфонологічні процеси при словозміні, виведено повний набір словозмінних формул, що дозволило побудувати замкнену словозмінну класифікацію турецького іменника, в межах якої було виділено тринадцять словозмінних класів. Для кожного класу в явному вигляді побудовано відповідні афіксальні комплекси, на основі яких створено лінгвістичні алгоритми словозміни турецького іменника. Шляхом вивчення морфонологічних процесів в основі слів було поглиблено словозмінну класифікацію шляхом виділення тридцяти одного підкласу у восьми словозмінних класах. Для верифікації авторської теорії створено два комп’ютерних інструментальних лексикографічних комплекси – тлумачного та граматичного словників турецької мови, які можуть використовуватися для проведення досліджень, укладання нових словників, а також у навчальних процесах.
Видання буде корисно науковцям для проведення лінгвістичних досліджень, а також в навчальних цілях для студентів-філологів.
Юдіна С.М. Українсько-російсько-англійський словник для фізиків [Текст] / С.М. Юдіна. – Київ : [УМІФ], 2017. – 873с. – (Словники України)
Для правильного перекладу наукової статті з рідної мови іноземною мовою недостатньо мати у своєму розпорядженні лише традиційний словник – загальномовний чи спеціальний (термінологічний) – а важливо ще розуміти, як створити з найдених термінів зв’язний, логічно вибудований текст, що вповні відображає погляд автора на досліджувану проблему. Саме тому у науково-технічному викладі поряд зі спеціальною термінологією також функціонують характерні мовні кліше, як вживаються для відповідної організації висловлювання.
Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник побудовано на ілюстративних прикладах з оригінальних джерел - англійських та американських наукових статей, оглядів, монографій, патентів та іншої науково-технічної літератури.
Словник є тримовним, що зумовлено нагальною потребою привести до взаємовідповідності основну фізичну термінологію, що функціонує у сучасному науковому обігу. Запропоноване видання є першим досвідом у цьому напрямку.
Видання призначене для науковців, перекладачів науково-технічної літератури, а також для студентів та викладачів фізичних, природничих і технічних факультетів університетів.
