80 років від дня народження Миколи Івановича Залудяка (1941 - 2010),  українського діяча, у 1970 – 1975 роках – інструктора промислово-транспортного відділу Кременчуцького  міського  комітету КПУ Полтавської області.
У вересні 1975 – травні 1977 року – голова виконавчого  комітету Автозаводської райради м. Кременчука.
Травень 1977 – червень 1979 року – 1-й заступник голови виконкому Кременчуцької міськради народних депутатів. 
Червень 1979 – лютий 1980 року – голова виконавчого    комітету Кременчуцької міськради народних депутатів.
Лютий 1980 – березень 1990 року – 1-й секретар Кременчуцької міського комітету КПУ Полтавської області.
Представник президента і голова Полтавської  обласної  державної  адміністрації з 1992 по 1998 роки. 
Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Заступник голови  Верховної Ради  УРСР 11-го скликання.  Народний депутат України 1-го скликання.
Кандидат економічних наук.

1.    Верховна Рада України дванадцятого скликання 1990 - 1994 роки . - Київ: Кий, 1998.- 755 с.
2.   Гринь Г. "Кохання першого не розгублю, повік забуть його не зможу". [ М.Залудяк]
     // Зоря Полтавщини. - 2011. - 1 квітня / 4 квітня (№ 51/53). - С.3  
3.   Донченко Т. Iсторiя Полтавського краю // Телеграфъ . - 2003.-   32.- 7 серпня. - С.22.
4.   Залудяк Микола Iванович // Вiсник Кременчука . - 2002.- N 11.- 14 березня. - С.5.
5.   Залудяк Микола Іванович // Осташко О.І. Почесні громадяни міста Кременчука
      / О.І. Осташко, А.М. Лушакова, О.П. Шаблій. - Кременчук, 2005. – С. 222.
3.Залудяк М. Буде Полтавщина - буде й Україна. - Полтава: Полтавський лiтератор, 1997.
4.Лахижа М.І. Влада Полтавщини у роки незалежностi (1991 - 2004 рр.)
      // Полтавщина: влада на iсторичних паралелях. – Полтава, 2005. - С. 24.
8.  Перепелятник Л. Славетний кременчужанин М.І.Залудяк // Вісник Кременчука. – 2011. - 31  березня (№ 13). - С.19.
9.   Просяник Т. Микола Залудяк - будiвничий держави, закоханий у людей // Iнформбюлетень . -2002. - № 15.- 9-15 квiтня. - С.7.


185 років від дня народження Миколи  Васильовича Скліфосовського (1836 - 1904), хірурга, вченого, педагога.  
У 1884 році Миколу Васильовича обрали почесним членом Полтавського товариства лікарів. Останні роки життя вченого були затьмарені важкою хворобою – мозковим інсультом. Він покинув Петербург і оселився  у своїй садибі неподалік від Полтави. Трохи оговтавшись від хвороби, Микола Васильович активно займався громадською діяльністю. Обирався губернським гласним, почесним мировим суддею полтавського повіту, членом Полтавського сільськогосподарського товариства.

1.   Кривошей Ю. Iсторико-медичне музейництво на Полтавщинi // Третя полтавська  наукова конференцiя з i сторичного краєзнавства. – Полтава, 1994.
2.   Кузьменко Н. Славнi iмена // Край (музей) . - 2004.- № 8.- грудень. - С.20.
3.   Пономаренко М. Н.В. Склифосовский и Полтавщина (исторический очерк) // Полтавський регіон: на пульсі держави. - 2010. - № 3. - С.49.
4.   Саприкіна Л. Полтавський некрополь: утрачені сторінки минулого[видатні полтавці] // Полтавський вісник. - 2015. - 15-22 травня (№ 20). - С. 31.
5.   Скліфосовський Микола Васильович //Альманах Пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 170.
6.   Скліфосовський Микола Васильович // Червяк П.І. Медична енциклопедія. – 3-тє вид. – Київ: Просвіта, 2012. – С. 1425.
7.   Усе життя - служіння справі: М. Скліфосовський – лікар // Дати і події. - 2016. – № 1. - С. 84.

115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906 - 1997),  української дитячої  письменниці та перекладачки, лауреата Національної премії України   ім. Т.Шевченка, літературної премії ім. Лесі Українки (1974). Працювала  вихователькою в дитячій колонії ім. Горького під  керівництвом  А.С. Макаренка. Народилася у м. Полтаві

1.   Астаф’єв О. Про художню бiографiстку Оксани Iваненко // Вiтчизна . - 2003.- № 9-10. - С.156.
2.   Дацюк О. Двi бiографiї однiєї письменницi // Слово i час . - 1998.- N6. - С.41.
3.   Іваненко Оксана Дмитрівна // Шевченківські лауреати 1962 – 2001: Енциклопедичний довідник / автор – упоряд. М.Г. Лабінський. – Київ: Криниця, 2001. – С. 199.
4.   Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія історії України: у 8 т. Т.3.: Е - Й. – Київ: Наукова думка, 2005. – С. 396.
5.   Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія Сучасної України Т.11. Зор - Как. – Київ, 2011. – С. 65.
6.   Касянова Л.М. Чарівні зерна: Оксана Іваненко, сценарій // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 2. - С.103.
7.   Кодлюк Я.П. 120 розповідей про письменників. - Київ: Наш час, 2006. - 203 с.
8.   Слово про Оксану Іваненко: статті, етюди, есе. - Київ: Веселка, 1986. - 117 с.
9.   Чернов А. Оксанині шляхи [до 110-річчя видатної української письменниці Оксани Іваненко] // Полтавський вісник. - 2016. - 21-28 квітня (№ 17).  - С. 23.
10.  Юшко В.М. Лiтература рiдного краю: Посiбник для шкiл Полтавщини. 6 клас. – Кременчук: Пiрамiда, 2004. - 159 с.
11.  Юшко В. Славнi iмена // Край . - 2006.- № 24.- квiтень. - С.19.
 
100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового  (1921 - 1995), льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу (1944, 1968), заслуженного льотчика-випробувача СРСР (1961).
Народився у с. Федорівці Карлівського району. У жовтні 1968 р. здійснив тривалий політ на космічному кораблі  «Союз – 3» і маневрування та зближення з безпілотним космічним кораблем «Союз – 2», нагороджений двома орденами Леніна, іншими орденами та медалями.

1.   Береговий Георгій Тимофійович // // Енциклопедія Сучасної України Т.2. Б - Біо. – Київ, 2003. – С.482.
2.   Береговий Георгій Тимофійович // Альманах Пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 18.
3.   Береговой Г. Небо начинается на Земле. - М.: Молодая гвардия, 1976. - 256 с.
4.   Олечко Р. Три висоти Георгія Берегового:[90 років від дня народження легендарного космонавта] // Військо України. - 2011. - № 4. - С.28.
5.   Сомов Г. Четверо суток и вся жизнь. - Москва: Политиздат, 1972. - 134 с.

140 років від дня народження Леонори Абрамівни Блох (1881 - 1943), української скульпторки і педагога. Навчалася в Петербурзі та в студії О. Родена в Парижі (1898 - 1905).
Народилася у м. Кременчуці.

 1.    Блох Леонора Абрамiвна // Енциклопедія Сучасної України Т.3. Біо - Бя. – Київ, 2004. – С.82.
  2.   Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Т. 5. Радянська мистецтво 1917 – 1941 років. – Київ, 1967. – С. 16,25,224,227,236,336,342,356,357.
  3.   Лушакова А.Н. Улицами старого Кременчуга. – Кременчук, 2001. – С. 71. 
  4.   Малик М. Славні імена // Край. - 2008. - № 4. - С.20.
  5.   Незвичайні особистості в історії Кременчука. - Кременчук: Вид-во ПП Щербатих О.В., 2012. - 19с.
  6.   Павлов В. Українське радянське мистецтво 1920 – 1930-х років. – Київ: Мистецтво, 1983. – С. 56, 60,62.
  7.   Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у 12 т.] Т.9 : Образотворче і декоративне мистецтво, кн.1: А-Л. - Полтава: АСМІ, 2015. - 759 с.
  8.   Протас М. Становлення української школи скульптури першої третини ХХ ст. // Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст. : у 2 кн.; Кн.1 [Текст] / [редкол. В.Д.Сидоренко (голова) та ін.]; [ред.-упоряд. О.Авраменко]; Академія мистецтв України; Ін-т проблем сучасного мистецтва. - Київ: Інтертехнологія, 2006. – С.292.
  9.   Словник художників України. – Київ: Головна редакція УРЕ, 1973. – С. 28.
 10.  Ткаченко А. Блох Леонора Абрамовна: Краткая биография и творчество скульптора
       (родилась в Кременчуге) // Ткаченко А.Ф. Знаменитые украинцы. - Киев: Аристей, 2005. – С.35.
 11.  Ханко В. Блох Леонора Абрамiвна // Ханко В. Словник мистцiв Полтавщини. – Полтава: ВАТ "Видавництво "Полтава", 2002 . - С.25.
 12.  Шевченко-Василенко В.Є. Полтавська губернія: [у 3 т.] Т.1, кн. 1: Коротка історія
       у контексті історії Руси-України: видатні особистості. - Харків : Майдан, 2014. – С. 337.
 13.  Юшко В.М. Видатні люди Кременчуцького краю. - Кременчук: Піраміда, 2007. – С. 14.
 14.  Юшко В. Славнi iмена // Край . - 2006.-  № 24.- квiтень. - С.19.  

75 років від дня народження Геннадія Івановича Леготкіна, з лютого 1984 року – директора ВАТ «Кременчуцький колісний завод», а з серпня 1994 р. – голова правління колісного. заводу. Народився в м. Нижній Новгород. Зараз живе і працює в Кременчуці.
1.   ВАТ "Кременчуцький колiсний завод"// Альманах пошани пiдприємств Полтавщини: Презентацiйно-iмiджеве видання. – Полтава, 2001.- 158 с.- С.92. 2.   Геннадій Леготкін: людина, яка любить наших людей: Директор колісного завода // Автограф. - 2008. - 21-27 Квітень (№ 17). - С.5. 3.   Леготкін Геннадій Іванович //Славетнi чоловiки Кременчука. – Кременчук, 2003. – С. 355.
4.   Геннадий Леготкин стал кавалером Ордена "За заслуги" 1-й степени // Кремінь. - 2011. – 26 вересня-2 жовтня (№ 39). - С.2. 5.   Думка-Кондратьєва Ю. Геннадій Леготкін: "Мій головний принцип - добре робити свою справу" // Зоря Полтавщини. - 2016. - 22 квітня/22 квітня (№ 58/59). - С. 3 6.   Кременчуцький колiсний завод // Альманах Пошани пiдприемств Полтавщини: Презентацiйно-iмiджеве видання. - Полтава.- 2002. - С. 300. 7.   Ліпошко О. Геннадій Леготкін: людяність - його кредо // Вісник Кременчука. - 2016. – 21 квітня (№ 16). - С. 4. 8.   Некрасенко А.В. Родове дерево. - Полтава: Дивосвіт, 2010. - 176 с.
9.   Слід на землі. Вони залишають його, працюючи на рідне місто. - Кременчук: Берізка, 2003. - 56 с.


1.   Булашев О. Меру спорудять меморіал [Сквер імені екс-мера Івана Пономаренка  реконструюють] // Телеграф. - 2009. - 13-19 липня (№ 29). - С.3
2.   Гамза Є. У сквері Пономаренка відкрили "Лаву примирення" // Вісник Кременчука - 2013. - № 19. - С. 17.
3.   Сквер імені Івана Кіндратовича Пономаренка // Музиченко Н.В. Смарагдові  шати Кременчука: історія міста в парках і скверах. - Кременчук: Кременчуцька міська друкарня, 2016. – С. 140.
100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921 - 1987), классика українського народного мистецтва, славетної гончарівни, заслуженного майстра народної творчості  УРСР (1973), члена СХУ.
  Народилася у с. Опішня Полтавської області.

1.   Дениско Т. Предивний свiт Олександри Селюченко // Зоря Полтавщини . - 1996.-N 66. – 15 травня. - С.2.
2.   Когородський Р. "Ведемо ми розмову душею" // Українська керамологiя: Нацiональний науковий щорiчник. 2002 рiк. Книга 2 / Редактор О. Пошивайло. - Опiшне: Українське народознавство, 2002 . - С.391.
3.   Ликова О. На основi приватних колекцiй // Українська культура . - 2007.-N 2 . - С.14.
4.   Селюченко Олександра Федорівна: Коротка біографія та творчість майстрині глиняної  іграшки,керамістки з Опішного // Альманах Пошани й визнання Полтавщини: 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть. - Полтава, 2012. – С. 164.
5.   Селюченко Олександра Федорівна // Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у 12 т.] Т.9 : Образотворче і декоративне мистецтво,  кн.2: М-Я. - Полтава: АСМІ, 2015. – С.452.
6.   Сморж Л. Покликана творити красу // Народна творчiсть та етнографiя . - 1996.-N 5-6 . – С.78.
7.   Сморж Л. Олександра Селюченко як носiй архетипу i міфотворець // Українська керамологiя: Нацiональний науковий щорiчник. 2002 рiк. Книга 2 / Редактор О.Пошивайло. - Опiшне: Українське народознавство, 2002 . - С. 384.
8.   Фисун О. Драма творящої душi // Образотворче мистецтво . - 2001.-N 4 . - С.74.
9.   Фисун О. Драма творчої душi // Народне мистецтво . - 2006.- N 1-2 . - С.61.

140 років від дня народження Андроника Архиповича Чайки (1881 - 1968), засновника  вітчизняної урології, генерал-майора медичної служби, заслуженого діяча науки УРСР (1947), доктора медицини(1914), профессор, завідувача кафедри урології   Київського медичного інституту. 
Народився в с. Ручки Полтавської губернії. 

1.  Душенко А. Лазарет Андроника Чайки [засновник школи української урології робив свої перші уроки у Кременчуці] // Телеграф. - 2020. - 2-9 липня (№ 27). - С. 24
2.  Чайка Андронік Архипович // Червяк П.І. Медична енциклопедія. – 3-тє вид. – Київ: Просвіта, 2012. – С. 147


90 років від дня народження Матійченка Володимира Федоровича (1931 - 2013), громадського діяча, Почесного громадянина м. Кременчук.
 Був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями  «За доблесну працю» та «Ветеран праці», Заслужений будівельник Української РСР.   Народився в м. Полтава. Жив і працював у  Кременчуці

1.   Ількова В. Трудовий ювiлей будiвничого // Вiсник Кременчука . - 2003.- N 7.- 13 лютого. - С.5.
2.   Матійченко Володимир Федорович // Славетнi чоловiки Кременчука. – Кременчук, 2003. – С. 83.
3.   Перепелятник Л. П'ятдесят рокiв на будiвництвi, з них 44 - начальником управлiння "Житлобуд" // Вiсник Кременчука . - 2005.-  № 7.- 17 лютого. - С.5.
4.   Слід на землі. Вони залишають його, працюючи на рідне місто. - Кременчук: Берізка, 2003. - 56 с.
5.   Сіора Ю. Володимир Матiйченко: "На відпочинок у мене не вистачає часу!" // Програма плюс . - 2001. -N 21. -25 травня. - С.5.
6.   Чужа Ф. Хто будується – розвивається // Вiсник Кременчука . - 2000.- 23 листопада. - С.1.




 100 років від дня народження Сергія  Семеновича Конюхова (1921 - 2005), радянського військового льотчика, Героя  Радянського Союзу(1942), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Слави 3-го ступеня, орденами Червоної  Зірки,  медалями.
Народився в селі Павлівська Слобода Московської області. Після  Другої світової війни жив і служив у Кременчуці.

1.  Герой Радянського Союзу Конюхов Сергiй Семенович // Вiсник Кременчука . – 2005.-  № 19.- 12 травня. - С.11.
2.  Иванченко О.Н. Герои Кременчугщины. - Кременчуг, 1995. – 94 с. 
3.  Конюхов Сергiй Семенович // Енциклопедія Сучасної України Т.14.Кол - Кос. – Київ, 2014. – С.410
4.  Конюхов Сергiй Семенович // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2-х томах. Т. 1. Абаев – Любичев. – Москва, 1987. – С. 721. 
5.  Конюхов Сергiй Семенович - Герой Радянського Союзу // Вiсник Кременчука . – 2005.- № 31.- 4 серпня. - С.14
6.  Малишко Д. Герої Кременчука: Сергій Семенович Конюхов, Сергій Степанович Фаткін // Кременчуцька панорама. - 2015. - 16-23 квітня (№ 15). - С. 17

85 років від дня народження Івана  Порфировича Білоуська (1936 - 2010), новатора промислового виробництва часів СРСР, 1981 – Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої  Революції, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть», почесними знаками «Переможець соціалістичного  змагання». Почесний громадянин Кременчука.
Народився на хуторі Білоуськи, Козельщинського району Харківської області зараз Полтавська область.
Жив і працював у Кременчуці.

1.   Білоусько Іван Порфирович // Славетнi чоловiки Кременчука. - Кременчук, 2003. – С. 35
2.   Мірошніченко О. Почесним громадянином мiста став Iван Бiлоусько// Програма плюс . - 2003.- № 39.- 26 вересня. - С.3
3.   Перепелятник Л. Не меркне зiрка Iвана Бiлоуська // Вiсник Кременчука . - 2002.- N38. - 19 вересня. - С.3