Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30 червня 2021 року «Про внесення змін до найменування та реорганізацію комунальних закладів культури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» шляхом реорганізації КЗК «Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дорослих» та КЗК «Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дітей» було створено КЗК «Кременчуцька міська публічна бібліотека».
Початок 80-х років відзначився важливою подією в історії кременчуцької бібліотеки. У січні 1981 року Центральна міська бібліотека отримала додаткове приміщення площею 1 200 м2 по вул. Щорса (нині Європейська), 66/13.
Протягом двох місяців працівники бібліотеки готували приміщення до переїзду, прибирали будівельне сміття. І коли приміщення було готове, почали перевозити стелажі, меблі та книги. Було проведено велику роботу з розстановки фондів, створення затишної атмосфери для найкращого обслуговування читачів. У березні 1981 року бібліотека гостинно відчинила двері для користувачів.
У новому приміщенні розмістилося 4 спеціалізовані відділи обслуговування та 4 функціональні, а також адміністрація, що забезпечувала діяльність ЦБС для дорослих.
Відділ мистецтв Центральної міської бібліотеки відкрився 01 грудня 1975 року, тоді він називався «Читальний зал мистецтв». Його перша адреса – по вул. Леніна, 11 (нині вул. Соборна). Для відділу відвели невеличке приміщення, в якому знаходився відкритий для доступу мистецтвознавчий фонд. Зал мистецтв став першим галузевим відділом ЦМБ. На кінець 1976 року він налічував 3235 екземплярів книг, брошур і аудіовізуальних матеріалів.
З 1976 року обслуговувати читачів в залі стала бібліотекар О. І. Овчарук, в цьому ж році складається і перший звіт відділу.
У 1977 році змінився працівник залу – замість О. І. Овчарук зал мистецтв очолила Н. О. Богомаз.
З вересня 1978 року для старшокласників розпочав роботу кіноклуб «У світі прекрасного». У 1978 році був створений Алфавітний каталог нотних видань. У цей же період створено Алфавітний каталог діапозитивів і діафільмів.
У 1979 році читальний зал мистецтв став називатися відділом мистецтв. Розширився до двох працівників і штат відділу – Н. О. Богомаз стала завідувачкою відділом, а посаду бібліотекаря зайняла Л. Перець, котру замінила у 1980 році О. Панасенко.
У 1980 році розпочата також організація Систематичного каталогу аудіовізуальних матеріалів.
1982 рік приніс довгоочікувану радість – з тісного приміщення частина відділів ЦМБ переїхала в нову будівлю по вул. Щорса, 66/13 (нині вул. Європейська). Відділу мистецтв дістався величезний читальний зал і зал для зберігання закритого книжкового фонду. Стало можливим красиво оформити інтер’єр у відділі, розмістити телевізор та фортепіано, організовувати книжкові виставки, перегляди. Саме у відділі мистецтв відбулось урочисте відкриття нового приміщення ЦМБ.
У 1982 році замість бібліотекаря О. Панасенко у відділ прийшла працювати С. Немець, яка звільнилась у 1983 році.
У 1983 році посаду завідуючої відділом зайняла О. П. Шиндіна, а на посаду бібліотекаря прийшла Н. Сіліник.
Літературно-музична вітальня на довгі роки стала візитною карткою відділу мистецтв: у ній проводяться зустрічі з видатними кременчужанами, діячами культури і мистецтва, цикли соціокультурних заходів для молоді.
У 1984 році звільнилась бібліотекар відділу Н. Сіліник, і на її посаду прийшла І. В. Гончаренко.
З 1986 року у відділі впроваджено нестаціонарну форму обслуговування читачів – виїзні читальні зали. Вони давали можливість рекламувати відділ, залучати користувачів, що живуть у відділених районах міста.
Відділ мистецтв став першим структурним підрозділом ЦБС для дорослих, в якому впроваджувались платні послуги: грамплатівки, діафільми та діапозитиви додому видавались платно. Коштував прокат одного екземпляру 2 копійки за добу.
Наприкінці 80-х років в ЦМБ відкрили кімнату для прослухування грамзаписів. Її обладнали програвачем, магнітофоном, колонками і навушниками. У кімнаті стояла виставка грамплатівок-новинок. Влітку того ж 1989 року в приміщенні актового залу бібліотека відкрила відеозал – популярну для того часу форму платного обслуговування. Відеозал відразу пригорнув увагу молоді мікрорайону, глядачів завжди було багато.
У 1989–1990 роках знову сталась заміна кадрів відділу – звільнилась Л. Боброва і посаду бібліотекаря зайняла Н. І. Павлова. А у 1990 році пішла у довгострокову відпустку О. П. Шиндіна, і відділ очолила І. В. Гончаренко, а бібліотекарем стала працювати Л. І. Сурмач. У 1990 році звільнилась бібліотекар Л. І. Сурмач, і її посаду зайняла І. О. Благодирьова. Також розширився штат відділу з двох до трьох працівників.
У відділі постійно експонувалися роботи майстрів мистецтва міста Кременчука.
Також відділ розпочав свою діяльність у краєзнавчому напрямку. Одне з засідань клубу «В світі прекрасного» називалося «З історії краєзнавчого музею». З Кременчуцьким краєзнавчим музеєм відділ мистецтв завжди підтримував плідні творчі стосунки. Наукові працівники музею О. Іванченко, А. Лушакова, А. Гайшинська та інші часто виступали на заходах краєзнавчої тематики, розповідали про історію Кременчука, відомих людей, пов’язаних з містом. Але вперше музеєзнавці розказали про сам краєзнавчий музей, його драматичну історію, наукову роботу, його фонди. Вони принесли з собою експонати, що визвали жвавий інтерес членів клубу.
У 1993 році в клубі «У світі прекрасного» відбулась зустріч читачів з кременчуцькою художницею Н. Юзефович. Авторка багатьох різножанрових картин привезла в бібліотеку свої твори.
Для відділів ЦМБ у 1993 році закупили комп’ютери, бібліотечну програму ABSMARC, і в подальшому каталоги і картотеки відділу розпочали вестись в електронному вигляді.
З 2000 року в літературно-музичній вітальні започатковується проведення циклу загальноміських заходів «ХХ сторіччя в ретроспекції», котрі проводились спільно з сектором маркетингу ЦМБ. Це булі комплексні заходи, у проведенні яких брали участь не тільки бібліотекарі, але й працівники краєзнавчого музею, люди різних професій і віку.
Ще один цикл загальноміських заходів – «Постать» – також започаткований у 2000 році. Метою заходів було знайомство користувачів бібліотек з видатними людьми Кременчука. Передувало циклу анкетування користувачів бібліотек, яке виявило думку користувачів про те, хто з кременчужан зробив найбільший внесок в уславлення рідного міста.
У 2000 році звільнились бібліотекарі А. Д. Редько і І. В. Гончаренко. Кількість штату відділу скоротили до двох одиниць. Бібліотекарем стала працювати І. В. Літвінова.
З 2005 році відділ розпочав налагоджувати контакти з територіальним клубом людей з обмеженими фізичними можливостями Автозаводського району (нині – клуб «АРОКІ»). Саме в той час цей клуб, нарешті, одержав приміщення в мікрорайоні бібліотеки і потребував допомоги в забезпеченні інформаційними бібліотечними заходами.
Поява електронних носіїв інформації в 90-х роках створила серйозну проблему з комплектуванням і обслуговуванням користувачів відділу.
У 2008 році ЦМБ придбала нову комп’ютерну бібліотечну програму UNILIB.
У 2013 році започатковано цикл щорічних виставок саморобок кременчуцьких рукодільниць. Своє мистецтво в різний час демонстрували: Є. О. Майдак, В. В. Галайда, Т. О. Матюха, Т. П. Кочурова, Ю. А. Макарчук, І. В. Літвінова та О. П Шиндіна.
У 2015 році відділ співпрацював з громадським об’єднанням «Культурний діалог». У бібліотеці проходили Дні національних культур в рамках проєкту «Кампанія зміни громадської думки для руйнування негативних стереотипів та налагодження діалогів між жителями Кременчука».
Всі ці заходи демонструють різноманітність і багатство творчості кременчуцьких літераторів.
Відділ мистецтв першим у ЦБС для дорослих створив у цифровому форматі віртуальну книжкову виставку «Лесь Курбас: розстріляний промінь сонця».
У 2021 році відділ мистецтв було реорганізовано у сектор мистецтв при філії № 2 КЗК «Кременчуцька міська публічна бібліотека».
Історія юнацького відділу Центральної міської бібліотеки бере свій початок у 1977 році, коли на абонементі ЦМБ був створений юнацький абонемент. Питання про створення юнацького відділу, який би координував роботу з юнацтвом всіх бібліотек ЦБС для дорослих ставилася ще в 1974 році, коли починалася централізація, але в зв’язку з відсутністю приміщення вирішення цього питання відкладалося. У 1979 році юнацьким абонементом обслуговувалося 2162 користувачі юнацького віку, обслуговування проводила Л. П. Романюк.
У 1980 році назріває необхідність створення юнацького філіалу, який би координував всю роботу з юнацтвом. У кінці листопада 1981 року ЦБС для дорослих отримує приміщення для центральної юнацької і технічної бібліотек по вулиці Щорса, 66/13 (нині вул. Європейська), загальною площею 1250 м2. На цей час у місті налічується 29984 особи юнацького віку. Відділ культури міськвиконкому прохає затвердити ці бібліотеки не як філіали, а як відділи центральної міської бібліотеки з розгорнутою структурою (абонемент, читальна зала).
Перші роки існування відділу на новому місці позначалися великими труднощами в роботі. Потрібно було вести велику роботу по впорядкуванню фонду, що був укомплектований з переданих з різних бібліотек книг, встановлювати контакти з навчальними закладами міста, залучати читачів юнацького віку мікрорайону. Всі ці труднощі добре знайомі О. І. Бегмі, яка працювала завідуючою відділом з 1981 по 1982 роки.
У 1985 році, у зв’язку із збільшенням користувачів у відділі, штат виріс до п’яти бібліотечних працівників. Завідуючою відділом стає В. М. Згонник.
Найбільш численною категорією користувачів на той час була працююча молодь, учні шкіл та СПТУ. Велика увага приділялась індивідуальній роботі з читачами. Велась картотека складу читачів, проводились аналізи читання, складалися індивідуальні плани читання. Велась робота по залученню важких підлітків до читання.
Окремо слід виділити роботу по профорієнтації. З 1977 року в ЦМБ, а після створення юнацького відділу, при відділі діє клуб по профорієнтації «Орієнтир». Метою роботи клубу було сприяння трудовому вихованню молоді, орієнтація на робочі професії , яких на той час потребувало місто, активно використовувати літературу при виборі професії, для поглиблення інтересу до неї. Засідання стали проводитися в кінотеатрі «Ювілейний» у вигляді «Днів книги і кіно». Пізніше засідання стали проводитися в бібліотеці у вигляді різноманітних форм бібліотечної роботи: читацька конференція «Професія робочого в час НТП», усного журналу «Людина. Праця. Закон», обговорення книги «Людина в світі професій», диспут «Про честь трудову», день інформації «Професії потрібні нашому місту» та ін.. До заходів залучалися знатні люди нашого міста, спеціалісти, передовики виробництва. Кожне засідання було тісно пов’язане з популяризацією книги, з індивідуальною роботою по керівництву читанням, проводилися аналізи реалізації профнамірів старшокласників.
З 1987 року діяв довідково-інформаційний центр, а також приймали участь в міському клубі шкільних політінформаторів при Будинку політосвіти «Світ і молодь».
Саме в ці роки бібліотекарі юнацького відділу ЦМБ (В. М. Згонник, С. С. Макаренко та Л. Ф. Шпак) беруть активну участь в роботі ЛПГ (літературно-пропагандистської групи). З літературно-музичними композиціями бібліотекарі виступили в дитячій трудовій колонії, підприємствах міста, на міських літературних святах та святах, що проводились в колективі ЦБС для дорослих.
Окремо хочеться розповісти про роботу по залученню та обслуговуванню користувачів у таборах праці та відпочинку. Це був дуже вдалий досвід роботи бібліотеки по донесенню книги до юнацтва в період літніх канікул. Бібліотекарі були помічниками вчителів у виховній роботі. Проводились вікторини, диспути, бесіди. Користувачі, що записалися до бібліотеки в таборі з початком навчального року продовжували читати в юнацькому відділі.
1988 рік. Змінюються часи, змінюються напрямки роботи з читачами. Більше уваги приділяється популяризації літератури по народознавству. Першими в ЦБС для дорослих юнацький відділ провів «Українські вечорниці». Чого тут тільки не було: і справжня українська хата з рушниками, українським посудом, варениками та гоголівськими героями «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Ще один цікавий народознавчий захід «Рушники мережить доля» про історію української вишивки був проведений спільно з краєзнавчим музеєм та виробничим об’єднанням «Полтавчанка». Основна увага приділяється популяризації української мови і літератури. Надовго запам’ятався читачам ЗОШ № 5 етнографічний вечір «Українські фольклорні мелодії», на якому виступав фольклорний ансамбль училища культури міста Олександрія, який спеціально був запрошений для участі в цьому заході.
У школах, організаціях з’являються перші комп’ютери. Ця тема викликає зацікавлення серед юнацтва. Юнацький відділ першим серед бібліотек проводить турнір ерудитів ЕОМ (ЗОШ № 30), а декількома роками пізніше в рамках республіканського семінару бібліотечних працівників проводить показовий захід – турнір ерудитів ЕОМ «Комп’ютер – це дуже просто» з використанням комп’ютерів та іншої оргтехніки, що був високо оцінений працівником київського інституту підвищення кваліфікації працівників культури.
З 1992 року на базі ЦМБ розпочато роботу по створенню автоматизованої бібліотечної системи. Юнацький відділ одним із перших отримав комп’ютер. Завідуюча відділом В. М. Згонник пройшла навчання по автоматизації процесів обслуговування і відділ почав працювати над переводом фонду відділу в електронний вигляд. Фонд абонементу повністю був занесений до електронного каталогу.
Після проголошення незалежності України змінюються і напрямки роботи з юнацтвом. Популяризація і розвиток національної культури, виховання національно-культурної самосвідомості молодих людей, популяризація української мови – головні напрями в роботі з юнацтвом.
З 1994 року юнацький відділ ЦМБ – інформаційний центр на допомогу вчителям міста. У цей час в Україні починався процес становлення нової системи навчання та виховання. Змінюються шкільні програми, не вистачає шкільних підручників. Великі зусилля докладають працівники відділу на доукомплектування фонду згідно нових шкільних програм.
У цей час повністю відсутнє комплектування, тому бібліотекарі відділу (В. М. Згонник, С. С. Макаренко, В. І. Петрушенок та Л. В. Тимощук) працюють над залученням благодійних внесків читачів. За рахунок цих коштів буде сформовано один із найкращих фондів учбової, довідкової літератури, літератури по педагогіці та психології.
Рекордними темпами зростає кількість обслужених читачів (4662 користувачів в 1997 році), відвідування (41944 в 2002 році) та кількість книговидач (100350 в 2003 році), що майже вдвічі більше запланованих показників.
Бібліотечні працівники завжди в творчому пошуку нових форм роботи, які відповідали б вимогам часу. Літературно-етнографічні вечори, уроки народознавства, уроки історичної правди, вечори української книги, турніри знавців народознавства, історії держави, українського фольклору, конкурси, вікторини – ось неповний перелік нових форм соціокультурної роботи того часу. Стали традиційними зустрічі з місцевими письменниками, поетами, художниками, працівниками краєзнавчого музею. Традиційними стали заходи до свят Різдва Христового, Великодня, Трійці.
У цей час при відділі протягом декількох років діяв клуб «Краєзнавець». Для проведення занять клубу залучалися працівники міського краєзнавчого музею, місцеві письменники, поети, художники, відомі люди міста.
Починаючи з 2002 року відділ працює над реалізацію проєкту створення Центру інформаційної і соціальної підтримки молоді «Молодіжний інформаційний Центр». Спонукало до цього бажання бібліотеки оновити методи роботи з молоддю для того, щоб своєчасно і адекватно реагувати на зміни в соціально-економічному житті суспільства, сприяти процесу соціалізації молоді і вихованню певних духовних орієнтирів.
У цьому ж році юнацький відділ ЦМБ уклав договори про співробітництво з Кременчуцьким міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Кременчуцьким міським відділом юстиції.
Починаючи з 2010 року стрімкими темпами зростає використання інтернет-технологій в популяризації літератури серед молоді. Саме в цей час розпочинається робота по участі в написанні проєкту по програмі «Бібліоміст». Як результат якісно проведеної роботи – перемога в конкурсі та відкриття у відділі (у 2011 році) пункту вільного доступу до Інтернету, що має 6 комп’ютерів, сканер, принтер. Після закінчення терміну проєкту всі комп’ютери залишилися у відділі і далі слугують нашим користувачам.
З 2012 року створено і постійно функціонує блог юнацького відділу, на якому висвітлюються всі актуальні події з життя відділу.
Соціокультурна робота перепрофілюється на проведення вуличних акцій («Алея літературних героїв», «Веселкова країна дитинства», «Привітай свою країну з Днем Незалежності», «Масляна! Масляна! Яка ти красна») та проведення акцій в стінах бібліотеки: «Святкуй разом з бібліотекою День закоханих», «Подаруй бібліотеці книгу», «Цитуємо Тараса», френд-бук зустріч та ін. Під час цих акцій поєднується індивідуальна і соціокультурна робота з молодими користувачами.
Змінюються методи та форми наочної популяризації книги. Слід відзначити такі креативні виставки як книжкова виставка-смаколик «За столом з літературними героями», книжкова виставка-квест «Докопатися до істини ніколи не пізно», книжкова виставка–пошта «Привітай свою країну з Днем Незалежності», книжкова виставка-тріумф «Знамениті, великі, геніальні». Віртуальні виставки «Віртуальні чи реальні», «Щедротні паростки могутнього коріння», «Лауреати Шевченківської премії», книжково-віртуальний калейдоскоп професій «Юні обирають майбутнє» та ін.
У 2021 році, під час реорганізації, відділ перепрофілювався на відділ обслуговування дорослих КЗК «Кременчуцька міська публічна бібліотека».
1981 рік – рік створення відділу технічної літератури як структурного підрозділу Центральної міської бібліотеки.
Формування фонду почалося за рахунок літератури переданої з технічних бібліотек автомобільного, вагонобудівного заводів, заводу шляхових машин та техніко-економічної літератури ЦМБ та бібліотек-філій Кременчуцької ЦБС для дорослих.
Очолити відділ запропонували досвідченому бібліотечному працівникові З. А. Кислій, яка приступила до своїх обов’язків з 1981 року.
Планові показники, які дали старт діяльності відділу, були такими: користувачів – 1500, відвідувань – 6000, книговидача – 22500.
У структурі відділу була передбачена лише робота читального залу.
Фонд на 1982 рік вже становив понад 2000 екземплярів. Виникає потреба у ще одному працівникові, і вже з початку березня цього року до обов’язків бібліотекаря приступає Н. А. Куліш. З грудня 1982 року бібліотекарем у відділі починає працювати Г. С. Рогова, яка з серпня 1983 року очолює відділ технічної літератури.
Запроваджується така нова форма роботи як Ярмарка ідей, починає вестися робота над створенням «Зведеного каталогу технічної літератури», яку отримують підприємства міста, починаючи з 1980 року.
З грудня 1984 р. завідувачкою відділу починає працювати А. М. Шевченко, яка до цього працювала бібліотекарем. У відділі створюється довідково-інформаційний центр на допомогу слухачам Школи економічної освіти.
На підприємствах, враховуючи зростаючу роль програмно-цільового планування, проводяться заходи з популяризації цільових комплексних програм. Для партійно-господарського активу нашого міста проводяться Дні інформації «Цільові комплексні науково-технічні програми», «ЦКП, розроблені на підприємствах нашого міста».
У відділі проходять і кадрові перестановки. На посаду бібліотекаря замість А. Є. Лавровської призначається І. М. Самохвал, яка до цього працювала бібліотекарем відділу нестаціонарного обслуговування.
З 1988 року завідування відділу приймає І. М. Самохвал, бібліотекарем працює Л. О. Поркіна (з 1987 року).
Продовжується наближення книги до трудових колективів згідно договорів про спільну діяльність. Новою формою співробітництва стало створення комп’ютерного класу при відділі, в якому вперше впроваджуються платні послуги.
На початку 90-х збільшуються усі основні показники відділу, особливо зростає кількість відвідувань за рахунок відкритого при відділі комп’ютерного класу. На кінець року цей показник сягнув межі 10000.
З вересня 1991 року відділ знову очолює А. М. Шевченко. Збільшується надходження літератури за рахунок незалежних періодичних видань. Поповнення фонду якісною літературою технічного, економічного, природничого напрямків дало змогу внести зміни в саму структуру відділу. І вже в січні 1993 року крім читального залу, починає функціонувати абонемент, за роботу якого відповідальною стає А. Б. Нечипоренко, яка прийшла працювати до відділу.
З червня 1993 року у відділі починає вестися електронний каталог, в рамках впровадження комплексної програми «Автоматизація бібліотечних процесів», в якому відображається інформація з усіх технічних газет та журналів, які надходять до відділу. Цю роботу виконують досвідчені бібліотекарі Л. Ф. Шпак та Н. В. Ткаченко.
За сприяння міської влади в 1995 р. на базі відділу технічної літератури починає функціонувати Клуб ділових людей.
У 1995 році до відділу приходять працювати молоді фахівці Н. А. Говоруха та В. М. Старкова, яким були довірені важливі ділянки в роботі відділу: Н. А. Говоруха призначається відповідальною за роботу абонементу, а В. М. Старкова – за соціокультурну роботу. Саме їй було довірено відповідати за діяльність «Школи економіки» для старшокласників, яка була організована разом з викладачами КДПУ в 1996 році.
У 1999 році стрімко зростає кількість користувачів, тож це сприяє збільшенню кількості бібліотекарів у відділі.
На 2000 рік у відділі працюють: Л. В. Третяк Л.В., А. О. Тіщенко, І. В. Мосіюк, С. М. Контурова та Н. В. Панькова. Пріоритетними напрямами роботи залишається екологічна просвіта населення.
2002–2003 роки – найбільш напружені роки з обслуговування читачів. Саме в цей період кількість читачів сягнула свого апогею (при плані 5750 у 2002 році обслужено 7584, а в 2003 році – 7177 користувачів).
У відділі проводяться семінари-тренінги для читачів підприємців-початківців і тих, хто бажає відкрити власну справу за програмою підтримки малого і середнього бізнесу.
Всі наступні роки робота відділу підпорядковується основному стратегічному напряму розвитку – створення користувачам можливостей для отримання повномасштабної інформації про результати економічної, господарської, природоохоронної діяльності на території регіону, умов довільного доступу до інформаційних ресурсів та інформаційне забезпечення освітнього процесу.
У відділі працюють досвідчені, кваліфіковані працівники: А. М. Шевченко – завідуюча відділом та бібліотекарі: А. Б. Нечипоренко, Л. В. Третяк, О. Ф. Чопенко, А. О. Тіщенко, які сумлінно виконують свої професійні обов’язки.
2010 рік – рік інформаційного прориву. У квітні місяці при відділі технічної літератури відкривається Інтернет-центр. Для користувачів створено 5 автоматизованих робочих місць та надана можливість вільного доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки та мережі Інтернет. Бібліотекарем Інтернет-центру було призначено інженера з комп’ютерних мереж Н. О. Семенову. Вона навчала користувачів та бібліотекарів навичкам роботи з Інтернет-ресурсами, надавала послуги з ксерокопіювання, сканування, запису інформації на цифрові носії.
З 2011 року роботу в Інтернет-центрі продовжує бібліотекар В. В. Бакліцький.
Створення Інтернет-центру, використання комп’ютерних технологій в практиці бібліотечної роботи надало можливість розширювати та удосконалювати соціокультурну та інформаційно-бібліографічну діяльність відділу та роботу з фондом. Продовжується впровадження автоматизації в бібліотечно-бібліографічні процеси. Бібліотекарі продовжують роботу в програмі Unilib, роздруковуючи технічні журнали, які надходять до відділу, наповнюючи розділ «Техніка» Єдиної Електронної Картотеки Статей. Розпочинається значна за своїми обсягами робота з занесення книжкового фонду відділу технічної літератури до Єдиного Електронного Каталогу.
У 2011 році у відділі технічної літератури створюється Центр соціально-правової, ділової та краєзнавчої інформації, в якому збираються книги, періодичні, інформаційно-рекламні видання, надається доступ до мережі Інтернет та до власних баз даних з питань права, краєзнавства, техніко-економічної та ділової інформації.
У 2014 році розпочалася активна робота з Університетом третього віку, слухачі якого маючи доволі поважний вік, однак бажають отримувати нові знання та відчувати себе активними в повсякденному житті. Тому, зорієнтувавшись в їхніх запитах та враховуючи їх пропозиції, діяльність відділу спрямовується на популяризації заходів, присвячених здоровому способу життя та навчанню з опанування новітніх інформаційних технологій.
Наприкінці 2015 року завідувачка відділу А. М. Шевченко приймає участь у написанні проєкту від Української бібліотечної асоціації за підтримки Представництва ЄС в Україні «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в Пунктах європейської інформації», який було визначено в числі переможців. Тож з початку 2016 року розпочинається робота над впровадженням цього проєкту. На сайті бібліотеки була створена веб-сторінка «Пункт європейської інформації», на якій подається оперативна інформація про заходи та події, які відбуваються у ПЄІ.
Бажаючи бачити свою бібліотеку гарною та сучасною бібліотекарі відділу технічної літератури приймають участь у написанні проєкту Британської Ради в Україні «Активні громадяни». Бібліотекар відділу А. Б. Нечипоренко пише проєкт «Європейський куточок створюємо разом» і стає переможцем. Завдяки перемозі у проєкті біля входу до бібліотеки з’являється клумба, лавочка, а над входом вивіска «Бібліотека».
При реорганізації, у 2021 році, відділ змінює назву та стає відділом інформаційних технологій та електронних ресурсів КЗК «Кременчуцька міська публічна бібліотека», завідувачка – І. В. Літвінова.
Офіційне відкриття відділу літератури іноземними мовами Центральної міської бібліотеки відбулося в день святкування Всеукраїнського дня бібліотек – 30 вересня 1998 року.
У зв’язку з відкриттям нового відділу із місцевого бюджету було виділено 300 гривень, на які було придбано 73 книги. Неабияку допомогу у відкритті відділу надав Центр Словацької економіки та культури в Україні (керівник А. В. Мельник).
Під новий відділ було виділено одне приміщення, в якому розмістилася читальна зала загальною площею 24 м2 та книгосховище такої ж площі. Читальна зала нараховувала 6 столів та відповідно 11 посадочних місць для користувачів. З самого початку інформаційно-бібліографічна робота у відділі велася за допомогою комп’ютеру (електронний каталог).
Першою завідувачкою відділу стала В. М. Старкова, яка раніше працювала в відділі технічної літератури. Бути першим – завжди важко, але завдяки великому бажанню, ентузіазму та креативності відділ став осередком для всіх бажаючих вивчити чи поглибити свої знання іноземною мовою: від початківців до знавців. Лише за три місяці відділ відвідало 261 користувач. Книжковий фонд до кінця року вже нараховував 1829 примірників, 509 з яких іноземною мовою.
У 1999 році конструктивними і систематичними були зв’язки відділу з Асоціацією сприяння міжнародному бізнесу та розвитку (далі в тексті АСМБР), яка за три роки своєї діяльності передала до фондів бібліотек ЦБС для дорослих понад 4000 примірників книг, брошур, періодичних видань. За сприянням і допомогою АСМБР було розпочато створення країнознавчого фонду у відділі, і саме цим була зумовлена організація цілого циклу книжково-ілюстративних виставок до національних свят різних країн протягом року.
Також відділ проводив роботу по координації співпраці з кафедрами іноземних мов кременчуцьких ВНЗ.
Книжковий фонд на цей час вже нараховував 5123 примірників, з яких іноземною мовою – 1467.
У цьому ж, 1999 році, відбулися зміни в кадровому плані: штат відділу збільшився до двох працівників: це завідуюча відділом В. М. Старкова та бібліотекар І. В. Літвінова. Але вже у 2000 році знову відбулися кадрові зміни –
завідувачкою відділом стала І. В. Гончаренко, а на місце І. В. Літвінової прийшла Т. І. Бочарова, яку у 2002 році змінила Г. О. Сновида.
З проголошенням 2004 року Роком Польщі в Україні ВЛІМ поставив собі за мету ближче познайомити читачів з цією країною. Заради цього були організовані постійно діюча книжково-ілюстративна виставка: «Польща: така знайома і незнайома» і країнознавчий вечір «Польща на перехресті доріг, культур, історії». У підготовці цього циклу виставок допомогла країнознавча література, подарована АСМБР.
У 2006 році в рамках євроінтеграції України ВЛІМ оформив експозицію «Розвиток відносин Україна–НАТО» і провів тематичну годину біля неї для студентства. Допомогли повно висвітити тему видання, подаровані АСМБР, зокрема, 6-томний довідник читача «НАТО», буклети Всеукраїнського інформаційного туру «Європейська весна», «Європа – це більше, ніж ви думаєте».
Також в цьому році відділ прийняв активну участь в підготовці і проведенні презентації автора книг А. О. Сербіна.
Робота відділу проводилася в координації зі школами, вузами, медичним і педагогічним училищами, КПЛ ім. Макаренка.
Книжковий фонд відділу в 2006 році вже налічував 11504 примірників книг, іноземною мовою – 6295. У відділ прийшла працювати Т. В. Фень.
У 2007 році відбулися приємні зміни в зовнішньому вигляді відділу: були замінені майже повністю меблі (нова кафедра для видачі літератури, стіл для періодики, столи для читачів, книжкові полички).
У 2007 році завідувачкою було назначено О. В. Прокопенко, яку у 2008 році змінила О. А. Почепцова.
Ідучи на зустріч побажанням читачів, ВЛІМ винайшов можливість передплатити у 2008 році унікальне періодичне видання з Великобританії «Financial Times».
У 2008 році ВЛІМ взяв участь у нестандартному проєкті німецького культурного центру в Україні Гете-Інституту «Заочний абонемент». Відділ отримав з Києва різноманітну німецькомовну літературу, якою кременчужани можуть користуватися безкоштовно протягом півріччя. Ці книги вельми зацікавили студентів і викладачів, вчителів німецької мови, а також усіх, хто вивчає німецьку мову як другу іноземну чи для самоосвіти. Через мережу Інтернет здійснюється контакт з Гете-Інститутом.
У 2009 році приємні зміни відбулися в структурі відділу: тепер окрім читальної зали створено абонемент, завдяки чому читачі можуть користуватися іноземною літературою без всяких обмежень.
У 2011 році відділ розпочинає співпрацю з волонтерами Корпусу Миру (США) завдяки чому було створено англомовний розмовний клуб «Vodokanal Club», розрахований як на знавців англійської мови так і на початківців.
На жаль, складна ситуація в країні не обминула і ВЛІМ, тож у 2014 році волонтери Корпусу миру зі США припинили на невизначений час роботу в Україні, відповідно припинив свою роботу і англомовний розмовний клуб. Працівники відділу почали шукати альтернативу цьому проєкту і їх прагнення увінчалися успіхом: з 2014 року у відділі розпочав свою роботу мультимедійний проєкт «English 123 в бібліотеці», завдяки якому мешканці Кременчука незалежно від освіти та віку, мали унікальну можливість вивчати безкоштовно англійську мову. У рамках цього проєкту було створено одне комп’ютеризоване робоче місце для користувачів відділу. «English 123 в бібліотеці» працював майже півтора року і протягом цього часу пройшли навчання і отримали сертифікати європейського рівня до 80 осіб.
Не можна оминути увагою і проведення Днів ісламської культури в Кременчуці у співпраці з мусульманською релігійною громадою «Іслам» та День єврейських знань у співпраці з Благодійним фондом «Хесед Хаїм».
У 2016 році відбулася гарна подія для усіх знавців англійської мови: знову розпочав свою роботу англомовний розмовний клуб «Speak Out» за підтримки волонтера з Корпусу Миру (США).
Можна констатувати, що 2016 рік видався досить урожайним на волонтерів: в співробітництві з Європейським клубом до міста завітали волонтери з Польщі, які очолили безкоштовні курси по вивченню польської мови в бібліотеці.
Окрім громадських і культурно-просвітницьких організацій ВЛІМ свою роботу проводить в координації зі ЗОШ № 1, № 5, № 25, № 28, Кременчуцьким медичним коледжем ім. В. Литвиненка, КПК ім. А. Макаренка, ПТУ-26.
З гарної події для користувачів відділу розпочався 2017 рік: відбулася презентація курсів з вивчення польської мови за участю волонтерів з Польщі (програма Єразмус +). Окрім навчання польської з азів, відвідувачі мали змогу вільно спілкуватися з волонтером із Польщі в розмовному клубі.
Також приємний сюрприз чекав на знавців англійської мови: на базі діючого англомовного «Speaking Club» відкрився кіноклуб, де кожен бажаючий може переглянути англомовний фільм з англійськими субтитрами, завдяки чому зможе розвинути та вдосконалити свої навички в вивченні мови.
У цьому ж році відбулися кодрові зміни: Т. В. Фень звільнилася, а на її місце прийшла Л. В. Великотрав.
У 2021 році, у зв’язку з реорганізацією, відділ було реорганізовано у сектор.
Тим, хто хоче більше дізнатися про історію бібліотеки, рекомендуємо звернутися до найближчої бібліотеки та прочитати книги «Шлях довжиною…років» та «Історія бібліотечної справи Кременчука».
