Своєрідним символом — візитівкою українського мистецтва став петриківський розпис, або «петриківка». Магія петриківського розпису полонила серця мільйонів шанувальників прекрасного та на увесь світ прославила талановитих народних майстрів родом з України... «Петриківка» зародилася на вибіленій стіні селянської хати мазанки. Господині прикрашали сакральними орнаментами піч – годувальницю сім’ї, та бігунцями оздоблювали вікна і двері. Згодом розписи перейшли на речі домашнього вжитку.
Свою назву петриківський розпис отримав від назви села Петриківка (Дніпропетровська обл.), заснованого 1772 року на березі річки Чаплинка гетьманом Петром Калнишевським.
Коли саме почали малювати «петриківкою» достеменно не відомо. Деякі дослідники свідчать, що Петриківський розпис з’явився у ХІV столітті. Інші говорять, що він існував ще за часів Київської Русі. У самих Петриківцях вважають, що розпис вигадали козаки, але документально малюнки були зафіксовані в середині ХІХ століття.
У Петриківському орнаменті завжди переважали рослинні візерунки, здебільшого квіткові. Створювали передусім фантастичні, небувалі у природі форми квітів, основою яких ставали елементи місцевої флори. Нерідко квіти та ягоди поєднували з птахами. Іноді малювали тварин та навіть людей, які мали дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовували образ жар-птиці. Ця істота, за українською міфологією, приносить щастя.
Саморобна яєчна темпера була основою фарб петриківчан. А яке ж цікаве приладдя для розпису! Пензлики і до тепер роблять самі майстри з котячого хутра, вистриженого з грудей.
Рослинні орнаменти легко лягають на білий папір. Життєрадісні, лагідні петриківські розписи милують зір, дарують життю яскравість. Мазки кладуть не щільно, між ними має проглядати біле тло, тоді розпис буде мережаний, прозорий, легкий. Ритмічні мазки формують тільця пташок, передають відчуття польоту, рухи крилець, навіть повітря навколо. Колорит петриківських творів завжди чистий, прозорий, ніби освітлений променями сонця.
Розмаїття квітів, листочків, ягід петриківського розпису захоплює, спонукає роздивлятися шедеври народного малярства годинами. Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис. Сьогодні він поширений у всіх куточках України.
У Кременчуці живе і працює одна із сучасних «петриківських» майстринь - Тетяна Данілочкіна. Вона є керівником групи декоративно-вжиткового мистецтва «Мальви». Барви оживають під рукою цієї мисткині. Мальовки пані Тетяни особливо насичені та дивовижні. Вони наче запрошують до рослинного світу, в якому живуть чарівні птахи та дозрівають соковиті плоди. Уся краса нашої природи відображається у роботах майстрині через петриківський розпис, яким вона досконало володіє. Центром композицій завжди є головна пишна квітка ‒ символ природи та процвітання. Все можна побачити, вдивляючись у численні роботи майстрині, відчути і пережити: добро і ласку, тепло і усмішку, надію і печаль. 21 квітня 2024 року в читальній залі філії № 2 КЗК КМПБ відбувся мистецький вернісаж «Петриківські дивоквіти» – презентація яскравої виставки картин майстрині петриківського розпису Тетяни Данілочкіної. Як мистецький вернісаж «Петриківські дивоквіти» побачили місцеві ЗМІ - дивіться у сюжетах від "Кременчуцькі новини" та ТРК "Візит"
З мальовками Тетяни Данілочкіної більш детально можна ознайомитися тут.
Дивлячись на твори петриківського розпису, не перестаєш захоплюватися життєдайними силами українського народу, його невгамовним потягом до творчості й краси. Є такий вислів: «Петриківка» існує, щоб радувати око й милувати душу».
Джерела:
1. Кравченко О. Нові мотиви для Петриківського розпису: Творчість художниці аматорки (розпис по дереву, склу) Світлани Кравченко з Кобеляк// Край. - 2017. - № 3 (березень). - С.5
2. Петриківські розписи. - Київ : Мистецтво, 1973. - 69 с.
3. Петриківський розпис : книга-альбом / текст, упоряд. Олени Шестакової. - Київ : Мистецтво, 2015. - 240 с.
4. Петриківський розпис – колір традиції: Петриківський розпис включено до Репрезантативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО// Образотворче мистецтво. - 2014. - № 1. - С.130
5. Чарівний світ петриківського розпису: Віртуальна екскурсія в село Петриківку// Шкільний світ. - 2017. - № 24. - С.10
