Державний герб України або малий Державний Герб України - офіційний символ держави Україна у вигляді золотого тризуба на синьому щиті. Один із трьох державних символів України нарівні з прапором і гімном.
Тризуб був затверджений як малий герб України 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради разом із своїм графічним зображенням. Проєкт герба був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба.
У 1996 році його статус був закріплений у Статті 20 Конституції України, де він також згадується як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».
Існує понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба. Одна з найпопулярніших говорить, що цей давній знак є символом тривимірності світу. У християнстві це трактовано як єдність Бога – Батька, Бога – Сина, Бога – Духа Святого.
Найдавніші археологічні знахідки знака, схожого на тризуб, належать до часів Трипільської культури IV – III тис. років до н.е. Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг.
На землях центральної України тризуб відомий з VI – VIII століть. Цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині та на Київщині. Тризубці з древніх поселень засвідчують, що вони були знаками родових старійшин чи племінних вождів, символом влади.
Перша згадка про давньоруські знаки в літописах належить до Х століття: посли князя київського Ігоря (912 – 945 рр.) при укладенні договору з візантійцями мали свої печатки, що служило підставою посольських повноважень. А дружина Ігоря Ольга, до речі, розставляла князівські знаки по всій землі Київській аж до Новгорода, про що збереглася згадка в «Повісті временних літ».
У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме нам тут з печатки Святослава Ігоровича.
Згодом він карбувався на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича (979 - 1015), а потім став спадкоємним геральдичним знаком для Святополка Окаянного (1015- 1019) та Ярослава Мудрого (1019 – 1954). Зображення тризуба, як повідомляють українознавці, знайдено також на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни (дочки великого князя Ярослава Мудрого).
Протягом кількох століть тризуб був поширений у всіх князівствах Київської Русі. Згодом зазнав змін (двозуб), але весь час зберігалась первісна Володимирова основа. Окремі династичні роди на українських землях використовували тризуб як своє династичне знамено аж до XV століття.
Відродження тризуба, як державного символу відбулося в 1918 році, після проголошення Української Народної Республіки. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Автором проєкту тодішнього герба став Василь Кричевський.
Символіку із зображенням тризуба в 20-40-х роках XX століття використовували різні політичні угрупування Західної України та Північної Буковини.
Сьогодні як Малий герб України його зображають на печатках органів державної влади та державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.
Література:
1. Довiдник з iсторiї України. А-Я. - Київ: Генеза, 2001. – 1136 с.
2. Історія України 1917-1992: Довідник. – Київ: Т-во «Знання» України, 1993. - 128 с.
3. Котова Н.О. Історія України: Навчальний посібник для неспеціальних факультетів / Наталія Котова. - Харків: Одіссей, 2005. - 416 с.
4. Сергійчук В.І. Національна символіка України: науково-художня книжка / В.І.Сергійчук. - Київ: Веселка, 1992. - 108 с.
5. Украiнськi символи. - Київ: Ред. часопису "Народознавство", 1994. - 140с.
