Важко знайти родину, в якій би не читали добрі захопливі книжки Астрід Ліндгрен. Шведська письменниця, яка подарувала дітям дивного та чарівного персонажа Карлсона і симпатичну Пеппі Довгапанчоха, стала рідною всім дітям світу. Як ніхто інший вона розгадала дитячу душу і знайшла до неї ключик. Напевно, кожен мріяв побувати в маленькому будиночку на даху, щоб поласуватись варенням.

       Українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Це свято відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови.

     Тужливий листопад прийшов на зміну золотому жовтню… Холодний вітер, дощ, похмура погода, запах яблук та шелест яскравого листя, які змушують задуматись та посумувати за теплими літніми днями. 

       До річниці Конвенції ООН про права дитини в нашому місті стартував міський конкурс малюнків «Мої права». Метою конкурсу є залучення учнівської молоді до вивчення  правових основ, виховання поваги до них, вміння реалізувати свої права та обов’язки та надання дітям реалізувати власні творчі здібності.

      Хочете перевірити свої знання з української мови?
      Запрошуємо вас долучитися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності в бібліотеки нашого міста!

     6  листопада у читальній залі філії №2 КЗК КМПБ відбулася  творча зустріч «Я за те, щоб допомагати, плекати людяність : філософія життя Іванни Чаплигіної».

        9 листопада — День української писемності та мови. 
        Багато слів важливих і правильних, сповнених любові, сказано на адресу нашої рідної української мови. І ми всім сердцем бажаємо їй сили та процвітання! Бо хто ми без неї?  

       З чим у вас асоціюється осінь? З дощами, холоднечею чи, можливо, з довгими темними вечорами? А ще, осінь – це ще й золотаве мереживо парків та скверів, шурхотіння опалого листя під ногами та, звісно ж, затишні домашні посиденьки з книгою.

       В історії української літератури яскравішої постаті, ніж Богдан Лепкий, після зорі Франка від початку століття і до 1941 року, мабуть, не було.

       «Мало  можна  назвати таких  народних осіб, яким  був СКОВОРОДА  і  яких би так  пам’ятав   і шанував   народ» ( М. Костомаров).