9 березня — день народження Тараса Григоровича Шевченка - нашого Кобзаря: видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника. Усе його життя було присвячене рідній Україні, "нашій - не своїй землі”, народові. Він мріяв про ті часи, коли Україна стане вільною, незалежною.
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
(Т. Шевченко).Літературна та мистецька спадщина Тараса Шевченка вражають – це поезії (з них – понад 20 поем), драми, повісті, акварелі (пейзажі і портрети), офорти (з яких – 6 серій "Живописна Україна”), олівцеві малюнки ландшафтів України, ескізи, етюди, начерки – сотні сторінок рукописів та альбомів.
Серед усього цього різноманіття сьогодні хочемо звернути вашу увагу на малесеньку книжечку "Букварь южнорусскій”, яка була надрукована 160 років тому у 1861-му, і стала останньою книгою Кобзаря, зробленою, як і все, з великою любов'ю до свого народу.
Ця особлива книжечка призначалась для навчання грамоті українською мовою у безплатних недільних школах, які надавали початкову освіту.
Відкривалися вони прогресивною громадськістю в містах і селах. І одна з перших недільних шкіл була заснована у 1858 році у Полтаві. У 1862-му. в Україні їх було понад 110. Викладання в багатьох із них провадилося українською мовою. Але дуже швидко, того ж таки 1862 року, царський уряд вирішив недільні школи закрити.
"Букварь южнорусскій” був складений із кращих зразків фольклору та частково з власних творів Шевченка і мав такі розділи: азбука, склади, цифри, лічба, текстовий матеріал, на якому вчаться читати.
Буквар містив приказки та прислів’я, народні думи, які мали формувати юні душі майбутніх освічених співвітчизників та орієнтувати на засвоєння народних і християнських цінностей:
"Брехнею увесь свиът пройдешъ – та назадъ не вернешся”;
"Зъ дужымъ – не борысь; А зъ багатымъ – не судысь”;
"Гості першого дня – золото;
Другого – срибло, А третёго – мидь,
Хочь додому идь!”
Серед включених до "Букваря” матеріалів було дві думи: "Дума про Пирятинського поповича Олексія” і "Дума про Марусю попівну Богуславку”.
Як матеріал для читання Шевченко подав молитви, уривки з перекладених ним українською мовою "Давидових псалмів”, в яких ідеться про братні взаємини між людьми, повністю наводить у своєму перекладі псалом 132:
"Чи е що краще, лучче въ світи,
Якъ у купи житы,
Зъ братомъ добримъ добро певне
Пожыть, не дилыти?”
"Букварь” вийшов відносно великим накладом (10 тис. примірників) на кошти самого автора. При чому гроші від продажу цієї книги часто йшли на потреби недільних та сільських шкіл. Водночас ця книга була найдешевшою серед подібних видань і була доступною для широких верств населення. Шевченко реалізовував її за ціною 3 копійки.
Як тільки був надрукований "Букварь”, Шевченко негайно почав розсилати його в різні губернії України. З цього приводу в листі до Ф.Л. Ткаченка він писав: "Посилаю тобі 10 моїх "Букварів” на показ, а с конторы транспортов ты получиш їх 1000, і не розв’язувавши тюка, передай його, хто там у вас старший над воскресними школами? То йому й передай. А він нехай як знає спродасть, а грошики положить в касу воскресної школи. От що... Дай один "Букварь” редактору "Губернских ведомостей” і попроси його, щоб він напечатав, що такий-то і такий "Букварь” продається по три копійки в пользу воскресных школ”.
Тарас Шевченко приділяв велику увагу проблемам освіти, хотів полегшити процес навчання, зробити його більш доступним для сприйняття. Він замислював створити серію підручників, які давали б учням народних і недільних шкіл початки знань. "Думка єсть за "Букварем” напечатать лічбу і ціни і величини такої ж, як і "Букварь”. За лічбою – етнографію і географію в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може, вбгаю в 10 копійок”, – ділився задумами вже дуже хворий Шевченко в листі до М. К. Чалого 4 січня 1861 р.
Смерть поета перешкодила здійсненню цих планів.
На жаль, справа впровадження Шевченкового "Букваря” в народні школи натрапила на опір з боку шкільної адміністрації і вищого духівництва. Головним управлінням цензури "Букварь южнорусскій” був відхилений як навчальний посібник.
У нас в бібліотеці, в відділі абонемента, є ця чудова, з любов'ю складена Великим Кобзарем книжечка. Тоненька, на пожовклому папері, вона викликає зворушливі почуття вдячності нашому Великому Кобзареві.
1.Букварь южнорусский / Составил Т. Г. Шевченко. – С.-Петербург: печат. Гогенфельдена и Ко, 1861. – 24 с. : ил.
2.Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 216 – 217 (текст), с. 526 – 527 (примітки).
3.http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000108
4.https://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1861/1861-01-04flt.html
5.https://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1861/1861-01-04mkc.html
6.https://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1861/1861-01-12mkc.html
