«Вроди, Боже, хліб смачний, подаруй нам мир святий»  – просили люди, коли сіяли хліб і дякували землі-матінці, Богові, коли жали колоски на «спасову бороду», плели «обжинковий вінок» і «квітку» .

 

  Вінець важкої річної праці хлібороба – жнива – споконвіку в Україні відзначалися урочисто, велично: піснями, обрядами, святковими дійствами.
  На Спаса у храмах святять фрукти й овочі, обжинкове колосся, щоб з благословенням їх споживати й дякувати Спасові за те, що дав нам хліб святий. 
  А в основі цього величного християнського і водночас народного свята – урочистості на честь завершення врожаю, збирання плодів, які в народі завжди шанували.

 

 

 

  Спас – День поминання померлих. Ця українська традиція – відголосок прадавнього поклоніння душам предків. Ольга Рудковська у книзі «Забуте і воскресле»  описує звичаї і обряд на честь закінчення жнив – «обжинки».
  28 серпня на вулиці Соборній, 9/16 працівниками читальної зали ЦМБ було представлено вуличну книжкову виставку  «Обжинки» (Велесова борода). Книги розповідають про давні традиції і символи, багату спадщину, яку нам  передали пращури. Адже народ наш одвіку хліборобський. І ще в добу родового побуту був створений культ хліба – він має надзвичайну шану і вважається символом святості, щастя, здоров’я та багатства.
  Цікавими були  книги і експонати виставки про обряди жнив,  які розподіляються на три етапи: зажинки, власне жнива і обжинки. 
  Кременчужани мали змогу побачити, виготовлену бібліотекарями, «Велесову» чи  «Спасову бороду», «багатий» вінок із жита і пшениці, що символізував щедрий врожай та успішне завершення жнив. 

 

 

  Найбільшу силу мають колоски останнього снопа – Рая («дідух»), «квітки», обжинкового вінка . Бібліотекар Наталія Чайка показала способи їх плетіння. Відвідувачі з задоволенням фотографувалися біля обжинкової виставки.