Продовжуємо знайомити Вас зі сторінками чудової книги Лади Лузіної 'Чарівні традиції українок".

 "Якщо вам будуть говорити, що жіночий день — це винахід Клари Цеткін, сміливо відправляйте цю людину... на Лису гору.”

Бо задовго до того наші прабабусі у славетному місті Києві вже святкували свій жіночий феміністичний день. І робили це відчайдушно!

Називалося це свято дивним словом — Брикси. Святкувалося 12 липня, одночасно із третім шабашом року. Кажуть, що на Петрівці відьми останній раз за літо зліталися на Лису гору. А прості жінки проводили час не менш цікаво...

 "Брикси, - пише Анатолій Макаров у "Малій енциклопедії київської старовини”, -  це давній звичай виконання чоловіком будь-яких примх і бажань дружини у день Петрівців...” Цього дня "простим смертним киянкам дозволялося трішки завдати перцю своїм чоловікам та показитися”. А журналіст С. Ярон стверджував, що бачив, як молодиця сиділа у санях (серед літа!), що їх тягнув її чоловік, спонуканий до дії довгою гілкою ліщини. Молодиця вимагала горілки собі та наказувала чоловікові зупинитися в тому місці, де вона забажає.

 

 Після свята Петра і Павла остаточно завершувалися русальні гуляння і починалася довга пора збирання врожаю, тож це була остання можливість жінкам напередодні важких жнив трішки побіситися!

 

 

 Як і два попередніх шабаші весняних Русалій, Брикси пов'язували з чарівними властивостями конкретних рослин. Саме на Петрівці, у день жіночого домінування, збирали трави для приворотного зілля — головного відьомського способу керувати чоловіком на свій розсуд!

Ох, стережіться!!!