Слідкуйте за нами

ЗМАРНІЛЕ СОНЕЧКО ЗА ОБРІЙ КОТИТЬСЯ…

Змарніле сонечко за обрій котиться,

Дівча калиною себе втіша,

Червоні ягідки низа на ниточку,

Мов сум із серденька свого вийма.

Намисто ягідне прикрасе шиєньку,

Червона низочка – її чуття,

До того милого, того єдиного,

Кого з-за обрію все вигляда.

Вір, він повернеться до твого серденька,

Перепони тяжкії всі подола,

Бо жде дівчинонька в намисті ягіднім

Й свого коханого не забува.


Повернутися на сторінку поета

 
X