Як мені розповісти
Про мій сум, що випіка
Мої мрії і надії,
Бо вони не без гріха.
Грішна! Каюсь і не каюсь,
То ридаю, то сміюсь,
Чи сумую, чи радію –
Все одно сльозою ллюсь.
Та якщо поміркувати,
Винна все ж таки сама –
Відштовхнути не зуміла
Своє грішне почуття.
А воно, як хуртовиння, –
Закружляло, понесло,
І моє слабке сумління,
Білим снігом замело.
