Найперший вітер провесни
На свято Стрітення долинув,
Через левади зимні сни
Перелетіли на калину
Червоногруді снігури.
Цить, болю, серця не бери!
Колише кетяги її,
Як краплі чистого причастя.
У подих, зимний, крутїї
Птахам, знеможеним, придасться,
Вони нам послані згори.
Цить,болю,серця не пали!
Це повернулися вони
В цей день на милу Україну:
«До груденят притулиш,сину,
Холодний іній сивини.
З’їси раз кілька ягодину –
Пролитих сліз святі дари».
Цить, болю, серця не бери!
Найперший вітер провесни
На свято Стрітення долинув.
Через левади зимні сни
Перелетіли на калину
Червоногруді снігури.
Ти повернувся? Сину, сину!..
Дука Олег Петрович
