Світ ― люди, я, сім'я,

Ще світ ― душа моя.

Світи мої в житті розбіглись, розбраталися,

В якім з них я?

Пливуть у Вічність дні,

Їх тіні потайні

Лежать в душі моїй. Осіли, ніби камені,

Аж десь на дні.

На щастя, чи біду

Старанно роль веду –

Вогонь в душі я присипаю етикетами.

У пекло йду!

Ковтаю каяття,

Два світа, два буття –

Є зовнішня облуда, є іржа всередині.

Таке життя...

У тисняві людській

Вирує Світ мирський

У круговерті справ самотньо і незатишно

Душі моїй.

В роздвоєнім житті

Йдуть поряд дві путі,

Та в вирі суєти летить моя душа крізь час

У самоті ...