Тихо сонечко сідає,

Смеркає поволі,

Вітер крилонька складає,

Присів на тополі.

Хмарки білі в небі синім

Вже причепурились –

Сонце золотим промінням

З ними поділилось.

Покрасуються хоч трішки,

Бо вже скоро спати.

Молодик сріблясті ріжки

Виставив з-за хати,

Зірочки йому моргають,

В своє коло кличуть...

Ліси, поля засинають,

Бо прийшла вже нічка.

Земля дихає тихенько,

Туманцем зітхає.

Стомилася Земля-ненька,

Спить. Відпочиває.